Справа Оксани Макар як боротьба RR-технологій та здорового глузду
31.03.2012
Мітинг у Миколаєві з вимогою справедливого покарання гвалтівникам.
Випадок з Оксаною не є чимось незвичайним - подібне в Україні стається десятками і сотнями.
З моменту згвалтування і спроби вбивства Оксани Макар миколаївськими садистами минуло кілька тижнів і в ЗМІ почала складатися вельми цікава картина інтерпретації події. Замість новин про здоров'я жертви і вимог розслідувати справу і покарати винних інтернет замайорів інформацією про аморальну поведінку Оксани і її родичів. Але це був тільки початок.
Злочин садистів-гвалтівників з Миколаєва, який приголомшив Україну, спочатку здавався черговою справою про злочин мажорів. Однак поступово вона починає обростати вельми цікавими подробицями, аналіз яких дозволяє стверджувати: на даний момент на боці мажорів проти потерпілої розпочала роботу високопрофесійна команда політтехнологів. Вона досить успішно намагається створити інформаційний продукт, який впливає, перш за все, на громадську думку для реабілітації в очах громадян гвалтівників і перенесення провини за вбивство, яке, на щастя, не відбулося, на жертву злочину.
Інформаційні вкидання можна умовно розділити на кілька етапів.
1. Для початку в Інтернеті з'являється одкровення якогось журналіста, який ділиться враженням від, начебто, особистого спілкування з матір'ю потерпілої. При цьому журналіст робить сенсаційні висновки про те, що мати Оксани - антисоціальний елемент і алкоголічка, яка повністю спилась;
2. Популярний російський телеведучий Андрій Малахов присвячує миколаївським гвалтівникам спеціальний випуск передачі «Пусть говорят», в якому з'являється сюжет, де на досить дивної якості любительському відео записано інтерв'ю з невідомою, яка зображає з себе барменшу кафе «Рибка», в якому Оксана і її гвалтівники познайомилися. Фігурантка відео бадьоро розповідає про те, що на 18-річній дівчинці просто проби ніде ставити;
3. У ЗМІ з'являється інформація про те, що у всієї родини Оксани Макар - проблеми із законом;
4. Почалися звинувачення на адресу матері жертви у фінансовому аферизмі. Хоча та, всього-навсього не витрачає зібрані пожертви, а відкладає їх на депозит;
5. У ЗМІ публікуються повідомлення від якихось правозахисників, які стверджують, що ніякого згвалтування, задушення і спроб убивства взагалі не було, а молодь просто «загралася в сексуальні ігри»;
6. Відбувається вкидання вже відверто фантастичних відомостей про те, що мерзотники, які «не гвалтували і не підпалювали» дівчину, не мажори, а просто бідні нещасні сироти;
7. Цілком можливо, що за цим послідують і наступні етапи, аж до звинувачення жертви в провокаціях і самопідпалі з метою отримання фінансової вигоди.
Складно сказати, які саме фахівці задіяні в кампанії проти Оксани, чиїх це рук справа і хто це оплачує. Навряд чи батьки гвалтівників. Занадто високий рівень виконання, а значить, і розцінки. Можливі й якісь місцеві самородки - в нашій країні складно виключати наявність доморощених геніїв.
Однак у світлі того факту, що на підтримку Оксани стали збиратися мітинги, які ще й забороняють допомогою судів, з високим ступенем вірогідності можна припустити: ми спостерігаємо не просто кампанію по відбілюванню гвалтівників, замовлену їх батьками, а політтехнологію, спрямовану, перш за все, на формування громадської думки проти жертви або, як мінімум, зниження градуса громадського протесту за допомогою проектування стокгольмського синдрому. Його мета - домогтися симпатії суспільства до злочинців і антипатії до їх жертв.
Таким чином, ризик таких форм громадського протесту як мітинги буде знижений і без всяких агресивно-заборонних дій з боку правоохоронних органів. Так що основний об'єкт впливу технології - це саме протестний електорат. А трагедія з Оксаною просто використовується для обкатки технологічної схеми. Адже цей випадок не є чимось незвичайним - подібне в Україні стається десятками і сотнями.
Комментарии
