В Україні з'являється нова сила. Армія визволителів України
02.05.2014
На арені громадянської війни в Україні з'являється нова, ніким не очікувана сила. У самий найближчий час у бій вступлять підрозділу Української народно-визвольної армії (УНОА), формування якої вже завершується.
Нашому кореспондентові вдалося зустрітися з її представником, що розповів про причини її створення й найближчих цілях її командування. Згідно з домовленістю, що зробила можливим це інтерв'ю, ми не можемо повідомити ні імені, цієї людину, ні місця, де відбулася ця зустріч.
- Сьогодні на Україні безліч збройних формувань. Для чого створена ваша армія?
- Формувань, дійсно, багато, набагато більше, чим повинно бути. Але проблема в тому, що немає жодного, яке б відстоювало інтереси України. На жаль, це так. Армія Південно-Сходу відстоює інтереси жителів східних областей, що проголосили свій суверенітет. Вони підкреслено уникають слова Україна, український. І це зрозуміло: це російські області, що обрали курс на возз'єднання зі своєю великою Батьківщиною, і інтереси України їх не дуже хвилюють. Ті ж численні формування, які багато говорять про захист України, – "національна гвардія", різні "спецбатальйони", правосеки й ін. неонацистські банди, насправді і є її найголовніші вороги, від яких треба захищати нашу країну. Це їхніми стараннями ми втратили Крим, швидше за все, втратили Луганську, Донецьку, а можливо, і інші області. Це злочинна сила, що діє за наказом Заходу, в інтересах Заходу, метою якого є розпалення братовбивчої бойні на Україні. Як в Іраку, де шиїтів стравили, і підштовхнули до самознищення.
У цій ситуації врятувати країну може тільки сила, що діє в її інтересах. У сьогоднішній Україні, охопленою анархією й свавіллям, цивільний протест, цивільна непокора не тільки не ефективні, але й смертельно небезпечні. Зі збройною бандою можна впоратися тільки силою зброї.
- А які, по-вашому, інтереси України?
- Ці інтереси очевидні. Країні необхідні порядок, єдність, але не ціною насильства й нав'язування чужих стандартів, а через розуміння загальної долі й того, що разом ми сильніше. Україні необхідні добросусідські відносини з навколишніми й, насамперед, із братніми Росією й Білорусією. Інтереси країни вимагають того, щоб наших громадян не ділили по національній або язиковій ознаці. Вони ж вимагають того, щоб на українській землі не було місця нацистам і іудам, що продають свою країну за долари або євро, що вивозять за кордон наше золото, або, що надають нашу територію для поховання ядерних відходів.
- Тобто, ви проросійська сила?
- Ні, проукраїнська. Але справа в тому, що єдність із Росією є одним з головних і неминущих інтересів нашої країни.
- Як бути із Кримом, Луганськом і Донецьком? Чи Розглядаєте ви Армію Південно-Сходу, як сепаратистів?
- Звичайно, втрата Криму, це дуже сумна для нас ситуація. Але причини, що спонукали кримчан до возз'єднання з Росією, ми розуміємо. Розуміємо й те, що провина за це лежить на кожному з нас. Оскільки ми всі винуваті в тому, що до влади в нашій країні прийшла фашистська банда, яка ділить громадян на перво- і другосортних, і має нахабність запевняти, що вони діють від імені народу України.
На жаль, як я вважаю, навіть коли ми зметемо хунту, ні кримчани, ні донбасці мабуть не побажають залишатися в складі нашої країни. Змушувати їх силою зброї, або санкціями – безглуздо. Ми – українці, і в нас немає вибору, а щоб людям інших національностей хотілося жити в нашій країні, нам потрібно зробити Україну по-справжньому комфортною й процвітаючою. Як би не було сумно й неприємно, але ми приймемо вибір наших братів і співвітчизників, щоб зберегти наше братерство. Що стосується Армії Південно-Сходу, то це наші союзники, у нас загальний ворог, і ми координуємо наші дії.
- Чи допускаєте ви, що після скинення хунти, відділитися побажають уже західні області?
- Я сам – западенець, родом з Волині. І таких в УНОА якщо не більшість, то, принаймні, половина. Значна частина наших бійців, це ті хто працює в Росії. А це головним чином – западенці. Не варто вважати, що всі жителі Львова, Ужгорода, Івано-Франківська, Луцька – поголовно бандерівці. Не треба забувати, що саме жителі Західної України стали головними жертвами бандитів УПА, і що винищувальні батальйони, загони самооборони, міліцейські підрозділи, що брали участь у знищенні бандерівських банд, складалися з місцевих жителів.
Значна частина западенців працює сьогодні в Росії й життєво зацікавлені в добрих стосунках наших країн. Не треба думати, що на Заході країни живуть лише такі як Музычко. Більшість – нормальні люди. Але вони сьогодні залякані.
- Яка чисельність УНОА?
- Можу назвати Вам тільки наш мобілізаційний резерв у Росії. Тут працює близько 5 млн. українців. Навіть один відсоток від цього числа складе 50 тис. Цього цілком достатньо щоб роздавити хунту. Ми схвалюємо в наших рядах й громадян інших країн – Росії, Білорусії, Вірменії. Нас підтримують козаки Росії. Як, я говорив, ми взаємодіємо з Опором Південно-Сходу. Сил у нас досить. Немає недоліку й у підготовлених кадрах.
- Коли ви виступите?
- Ми вже діємо. Мобільні групи УНОА вже діють на всій території України, готовлять наше настання. У тому числі йде робота з нейтралізації ворогів українського народу, тих, хто зробив проти нього тяжкі злочини. А виступимо ми в той момент, коли будуть створені всі умови для того, щоб одним ударом покінчити з хунтою й нацистами по всій території України. Зробити це необхідно блискавично, щоб максимально уникнути жертв, неминучих при затяжному конфлікті.
- Чи взаємодієте ви з Януковичем?
- У цьому немає необхідності. Із правової точки зору, він звичайно, продовжує залишатися законним главою держави. Може бути, після звільнення України, він буде притягнутий до політичного процесу формування законної влади в країні. Хоча його моральне право на лідерство досить сумнівно. Повинні прийти нові люди, які нічим себе не заплямували.
- Яким ви бачите майбутнє України?
- Його визначить головний суб'єкт влади – народ. Але думаю, що найкращий варіант для нашої країни – тісний союз із Росією й Білорусією, у вигляді конфедерації. Слід пам'ятати, що українська державність виникла саме в рамках і завдяки російській державі. Ми – частина великого російського миру, російської цивілізації й російської культури. Заперечення цього – самогубство для України, що ми бачимо на нинішньому прикладі. Адже відмовитися від своєї російської частини, це однаково, що розрубити себе навпіл.
- Яка доля хунти й нацистських ватажків?
- Уже зараз ці мерзотники перетворили нашу країну в колонію Заходу. У Києві управляють американські "комісари", по їхнім вказівкам розв'язана громадянська війна. Не останню роль у ній відіграють іноземні найманці, завезені в країну зі схвалення хунти.
Мова йде про окупацію України. Причому не вигаданої – російської, а про саму справжню. Ці окупанти вбивають наших громадян. Зі зрадниками України ми не будемо церемонитися. І нам абсолютно байдуже, яка буде реакція Заходу на ліквідацію їх ставлеників і їх агентів.
Розмовляв Павло Приходько
Статтюна ТРИБУНУ НАРОДУнадіслалаОлена Куззула, м. Ужгород.
Комментарии
