Сади і садиби, помійки і свалки... Любіть, що колись тут батьки збудували, Кохайте і тих, хто все це - відібрали!
Любіть Україну! Кубушку бездонну Вкладеш - не повернеш, - порине в безодню. А візьмеш – навіки! Ніхто не завадить, І відпочивать - за кордони спровадять.
Любіть Україну! Людей працьовитих. Котіть гостювать по дорогах розбитих. Скуштуйте дешевого польського м’яса. Згадайте: якими були тут ковбаси?
Горілочки фінської випийте жваво, Турецькім приправам скандуйтиме: „Браво!” Любіть Україну! Плодите - китайців! Пускай заробляють! Вони ж, майже зайці...
Корейців – підтримуйте! Всім - допоможем! Бо ми ж – милосердні, ми зробим, що зможем. Любіть Україну! Любіть, як кохану. Покуди Наташі валюти достануть:
Для цеї країни, задля батьківщини, - Щоб легше жилося в країні – мужчині. Любіть свою владу, Верховну цю Раду Де знатиме кожен про кожного зраду...
Шануйте без межі свою Україну! Шинки полюбляйте, де сором загине. Пишайтесь мистецтвом, культурой, освітой, Ви тільки не спробуйте тут – захворіти...
Любіть Україну! Любіть, майже неньку! Що діток позбулась собі... Потихеньку... Парламент, де бачимо щирую бійку І батька, що кида на вітер копійку.
О ні, ні копійку, мільярди він кида. І все, що ми мали, - за борги ці - піде.