Что такое День независимости для простого украинского служивого? Прежде всего, это возможность получить очередное или внеочередное звание. Лучше всего, конечно же, звание генерала. Потому что если звание полковника — это радость, то генерал — это просто счастье. И этого счастья у нас более 500 человек. То есть, целый генеральский батальон.
В этом году, однако, генеральского счастья будут лишены сотни алчущих генеральских погон. А все из-за Петра Николаевича Шатковского, ныне заместителя Главы Секретариата Президента Украины — уполномоченного Президента Украины по вопросам деятельности СБУ. Петр Николаевич фактически заставил Гаранта подписать Указ, который автоматически «обломает» большинство ретивых соискателей генеральских лампас, причем сразу во всех силовых и околосиловых ведомствах сразу. И это очень правильно. Во-первых, потому что кризис, и Украина больше генералов явно не прокормит. Во-вторых, потому что зачем давать звание генералов тем, кто в большинстве своем уже и так миллионер. В-третьих, Ющенко в прошлом году с «генеральским звездопадом» так обосрался, что до сих пор Указы об этих награждениях не публикует. Ну и в-четвертых — просто стыдно как-то за державу в которой генералов уже, наверное, больше чем капитанов. Помните, как у О’Генри цээрушники назначали в Анчурии местного сумасшедшего адмиралом флота и тот был счастлив как ребенок? Перечитайте, если забыли. У нас, кстати, тоже есть и адмирал флота и просто адмиралы. С флотом, правда, значительно сложнее. Возникает кстати, вопрос: почему командирам катеров и буксиров ВМСУ не присвоили звания хотя бы контр-адмиралов? И какова ситуация с покраской весел для вступления в НАТО? Но вернемся к «Указу Шатковского». Цитируем:
« ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України від 17 серпня 2009 року № 616/2009
ПОРЯДОК присвоєння вищих військових звань, вищих спеціальних звань і класних чинів військовослужбовцям, особам начальницького складу і працівникам правоохоронних та інших державних органів
1. Вищі військові звання та вищі спеціальні звання особам офіцерського та начальницького складу присвоюються відповідно до затверджених переліків посад, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського (начальницького) складу, та граничних військових і спеціальних звань за цими посадами, з урахуванням професійно-ділових якостей, військової і спеціальної підготовки, досвіду служби, належного виконання ними покладених обов’язків.
Вищі класні чини працівникам прокуратури присвоюються відповідно до Положення про класні чини працівників органів прокуратури України.
1. Чергові вищі військові звання, вищі спеціальні звання і класні чини присвоюються у послідовному порядку.
2. Особа, призначена на посаду, за якою передбачено граничне вище військове звання, граничні вищі спеціальне звання або класний чин, може бути представлена до присвоєння відповідного вищого військового звання, вищих спеціального звання або класного чину, як правило, не раніш як через рік перебування на відповідній посаді, а також після закінчення передбаченого законодавством терміну перебування у відповідному званні або класному чині, яке вона має.
Чергове вище військове звання, вищі спеціальне звання або класний чин, як правило, можуть бути присвоєні відповідно військовослужбовцям, особам начальницького складу і працівникам правоохоронних та інших державних органів після дворічного терміну перебування у відповідному вищому військовому званні, вищих спеціальному званні або класному чині.
1. Присвоєння вищих військових звань і вищих спеціальних звань особам, відрядженим до державних органів, установ і організацій, здійснюється відповідно до Переліку посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення в державних органах, установах і організаціях, та граничних військових і спеціальних звань за цими посадами.
Подання про присвоєння вищих військових звань, вищих спеціальних звань особам, відрядженим до державних органів, установ і організацій, вносяться керівником міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що відповідно до закону здійснює керівництво військовим формуванням, іншого державного органу за пропозицією державних органів, установ і організацій, до яких їх відряджено.
1. Подання про присвоєння вищих військових звань, вищих спеціальних звань або класних чинів особам, що перебувають на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, вносяться з урахуванням граничного звання за посадою, на якій вони перебували до обрання.
2. Пропозиції щодо присвоєння вищих військових звань, вищих спеціальних звань і класних чинів попередньо розглядаються на колегії відповідного органу.
Подання про присвоєння вищих військових звань, вищих спеціальних звань і класних чинів мають бути обґрунтованими і вмотивованими.
Подання про присвоєння вищих військових звань, вищих спеціальних звань і класних чинів вносяться на розгляд Президента України за підписом керівника міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, іншого державного органу.
1. Подання про присвоєння вищих військових звань, вищих спеціальних звань і класних чинів подаються Президентові України не пізніше як за місяць до закінчення встановленого терміну перебування у військовому званні, спеціальному званні або класному чині. За результатами вивчення подання Секретаріатом Президента України в установленому порядку готується відповідний проект указу Президента України.
2. Президент України видає укази про присвоєння вищих військових звань, вищих спеціальних звань і класних чинів, як правило, напередодні Дня незалежності України, відповідних професійних свят.
У разі відхилення подання про присвоєння вищого військового звання, вищих спеціального звання або класного чину матеріали повертаються до органу, який їх направив.
Глава Секретаріату Президента України В.УЛЬЯНЧЕНКО»
Засада, правда? Целых два года ждать нового звания. Это как минимум. И еще куча неприятных препон на пути к заветным погонам. Скольких же вы Петр Николаич женщин лишили звания «генеральши», а деток — звания «генеральского сынка» или дочки. А отдельно еще и по «откомандированным» в выборные органы власти прописали пренеприятнейший пункт. И не видать теперь Грише Омельченко погон генерала армии как своих волосатых ушей. Кстати, о генералах армии.
Генералы армий, которых нет
Есть некое помоечное сходство между «генералами песчаных карьеров» и генералами армии в Украине. Можно, конечно, и среди бомжей на помойке назвать себя генералом армии, разные ведь у людей тараканы в голове бывают. Мне вот один знакомый говорил: «Да что ты прецепился к этим званиям! У нас их дают начальникам, чтобы зарплаты были больше и они меньше воровали. А перед увольнением — чтобы пенсия была больше.» Своя логика в этом конечно есть. Но какая-то тоже помоечная. Генеральские погоны даются человеку чтобы он меньше воровал? А может ему никаких не давать если он ворует? Так вот, о генералах армии. По самым скромным подсчетам их у нас в Украине 12 штук. Может, конечно и больше, так как какие-то Указы Президента могут у нас просто не публиковаться. И у нас вполне может быть еще с десяток секретных или «коммерческих» генералов армии.
Цитируем Википедию:
Звание установлено Законом Украины от 25 марта1992 года № 2232-XII «О воинской обязанности и военной службе».
2. 25 января1994 г., № 27/94 - Губенко Валерий Александрович, Председатель Государственного комитета по делам охраны государственной границы Украины - Командующий Пограничными войсками Украины
11. 20 августа 2008 г., № 734/2008 - Кихтенко Александр Тимофеевич, начальник Главного управления - командующий внутренними войсками Министерства внутренних дел Украины (с 2005)
Звание установлено постановлением Верховной Рады Украины от 22 апреля1993 г. № 3135-XII «О специальных званиях, форменной одежде и знаках различия в органах внутренних дел Украины».
2. 21 августа1997 г., № 861/97 - Дурдинец Василий Васильевич, Председатель Координационного комитета по борьбе с коррупцией и организованной преступностью при Президенте Украины - Директор Национального бюро расследований Украины (1997-1999), Министр Украины по вопросам чрезвычайных ситуаций и по делам защиты населения от последствий Чернобыльской катастрофы (1999-2002)
Список главных государственных советников налоговой службы
После даты присвоения специального звания стоит номер соответствующего постановления Кабинета Министров Украины (отмечено в примечании) или Указа Президента Украины.
Не будем касаться таможенников и налоговиков, а остановимся чисто на генералах армии. Со всеми почти персоналиями можно согласиться. Пусть со скрипом, но понять логику назначений. Кроме одного. Как мог ни дня в армии не служивший Игорь Дрижчаный стать генералом армии? Или это звание прилагается к должности Председателя СБУ? Нет, не прилагается. Или какие-то необыкновенные заслуги были у Дрижчаного перед Украиной? Не слышал. А как вам вообще трудовая биография этого генерала армии? Родился в Киеве. В 1983-м окончил Киевский государственный университет им.Т.Г.Шевченко. С 1983 по 2003 гг. И.Дрижчаный работал в органах прокуратуры. Сперва — в райпрокуратуре Ленинградского района Киева. Уже через четыре года был переведен в Генпрокуратуру Украины, где за 15 лет прошел путь от прокурора отдела до заместителя Генпрокурора (эту должность он занимал с апреля 2002 до ноября 2003 гг.).
Как понять прохождение службы генерал-лейтенанта юстиции Игоря Дрижчаного — с февраля 2004 г. занимал должность заместителя председателя СБУ, с 8 сентября 2005 г. - должность председателя Службы безопасности Украины. 29 ноября 2006 года президент Украины подал в Верховную Раду проект постановления об освобождении Игоря Дрижчаного от должности председателя Службы безопасности Украины. А 30 ноября он же присвоил звание генерала армии Украины генерал-полковнику Игорю Дрижчаному. Стать генералом армии в 46 лет и при этом ни дня не прослужить в армии — это поистине умопомрачительная карьера, характеризующая состояние наших силовых ведомств. И прекрасный анти-пример для молодых людей, желающих стать офицерами: сколько не тяни армейскую лямку, всегда найдется штатский «мажор», который займет твое место заслуженное место.
И вспоминая недавний «указ Шатковского» напрашивается вопрос, если с необоснованными присвоениями генеральских званий у нас покончено, то может нужно и исправить прошлые ошибки, в том числе и присвоение Дрижчаному звания генерала армии, и присвоение звания генерал-полковника пришедшему в Секретариат Президента в звании милицеского полковника экс-руководителю УГО Валерию Гелетею? Не в порядке личной мести, а просто для восстановления исторической справедливости?
Комментарии
