Трибуна Народа

СВОБОДА СЛОВА ДЛЯ ВСЕХ!

 Ваша реклама на нашем сайте

КОНСТИТУЦИЯ ГАРАНТИРУЕТ, А ТРИБУНА НАРОДА РЕАЛИЗУЕТ ПРАВО НА СВОБОДУ СЛОВА ДЛЯ ВСЕХ, А НЕ ТОЛЬКО ДЛЯ ХОЗЯЕВ СМИ

Навигация
Главная
Новости
Статьи
Народный журналист
Народ о законах
Религия
Без политики

ЗДЕСЬ МОЖЕТ БЫТЬ ВАША РЕКЛАМА

Погода, Новости, загрузка...
 
Главная arrow Статьи arrow Кто Вы «проффесор» Янукович?

Кто Вы «проффесор» Янукович?

27.11.2009

Фото Даже на протокольный прием, организованный мэрией Санкт-Петербурга, куда были приглашены все зарубежные гости съезда, лидера украинских регионалов «забыли» пригласить.

 

Сегодня Виктор Федорович Янукович по большинству социологических опросов является фаворитом избирательной гонки за пост президента Украины. Ему пятьдесят девять лет.

В августе 1996 года Янукович назначен заместителем главы, а в сентябре - первым заместителем главы Донецкой областной госадминистрации. С 14 мая 1997 года по ноябрь 2002 года пребывал на должности главы Донецкой областной государственной администрации, был депутатом Донецкого областного совета. С мая 1999 по май 2001 года, занимал пост главы Донецкого областного совета по совместительству.

Дважды занимал пост премьер-министра Украины - в 2002 и 2007 годах.

Имеет в своей биографии две судимости - за грабеж (в 1967 году) и нанесение телесных повреждений средней тяжести (в 1970 году). Официально считается, что судимости давно сняты. По слухам, содействие в погашении судимостей Януковичу оказал космонавт Береговой, с которым, отец будущего кандидата в президенты Украины, Федор Владимирович Янукович перед войной вместе учился летать в Енакиевском аэроклубе.

Также ходят слухи, что Виктор Федорович Янукович подвергался уголовному преследованию за изнасилование.

Слухам можно верить и не верить. Опираться же следует на факты.

Рассмотрим один из таких фактов:

«Уважаемые коллеги, Верховная Рада Украины направила лично Премьер-министру Украины, кандидату на пост Президента Украины Януковичу два депутатских запроса с требованием предоставить заверенные копии документов о его судимостях и других совершенных преступлениях. Седьмого сентября в вашем присутствии я лично вручил Премьер-министру Януковичу направленные перед этим депутатские обращения о предоставлении информации и копий документов о прежних судимостях.

Виктор Федорович, грубо нарушая действующее законодательство, до сих пор не дал ответа ни на депутатские обращения, ни на депутатские запросы. Это дает основания сделать следующие выводы: Виктор Янукович злоупотребляет властью, служебным положением в личных интересах, а также не выполняет законные требования народного депутата, то есть умышленно препятствует его деятельности.

При таких обстоятельствах в его действиях имеются признаки преступлений, предусмотренных статьями 361, 364 Уголовного кодекса Украины. Изложенное дает основания сделать еще один вывод: после отбывания наказания в местах лишения свободы Янукович не стал на путь исправления, и остается общественно опасным лицом, которое должно быть изолировано от общества.

Еще раз напоминаю, мною получена достаточно обоснованная информация, а теперь можно говорить и достоверная, о том, что господин Янукович впервые был осужден за грабеж, а второй раз за нанесение средней тяжести телесных повреждений, и оба раза ему было назначено наказание в виде лишения свободы.

После отбытия наказания Янукович снова совершил тяжкое преступление и с группой лиц жестоко избил и изнасиловал женщину, но откупился от потерпевшей, и уголовное дело было закрыто. В милицейских материалах отмечается, что Янукович организовал шайку бандитов, которая свирепствовала в Енакиево, и вечерами людям было страшно заходить в подъезды домов. Вырывал из рук женщин, ветеранов войны и труда сумки с тремя рублями, по - живому вырывал из ушей девушек серьги стоимостью 10 рублей.

Позже, когда работал директором автопредприятия, привлекался к уголовной ответственности за хищение государственного имущества в особых размерах. В то время за совершение этого преступления Уголовным кодексом предусматривалась мера наказания - смертная казнь. Но от наказания его спас бывший народный депутат Украины летчик-космонавт Георгий Береговой.

Теперь понятно всем, почему Янукович не дает ответа на депутатские запросы. Потому что он боится, что избиратели будут знать всю правду о его судимости, что в прошлом он был грабителем, вором, насильником, и его руки в крови от жестокого избиения людей, и при таких обстоятельствах его никогда не изберут Президентом Украины.

Сегодня будет объявлен очередной запрос к генеральному прокурору о возбуждении уголовного дела».

Заседание пятнадцатое, Верховной Рады Украины, 6 октября 2004 года, 10:42:45. Григорий Омельченко, украинская республиканская партия «Собор». (Стенограмма).

Несколько дней назад, народный депутат от БЮТ Сергей Соболев обратился к председателю Государственного департамента Украины по вопросам исполнения наказаний Александру Галинскому с просьбой четко сообщить о том, когда и где именно отбывал наказание Виктор Янукович.

«В поданной в ЦИК биографии кандидата в Президенты Украины Виктора Федоровича Януковича на выборах 2010 года скрыты данные о наличии двух судимостей. Хотя в 2002 году в своей автобиографии кандидата на должность премьер-министра он лично указал, что в 1968 году был осужден и направлен в колонию для несовершеннолетних, а в 1970 году был осужден за причинение телесных повреждений средней тяжести. Янукович умышленно подал в ЦИК недостоверную автобиографию, в которой скрыл судимости, чтобы ввести избирателей в заблуждение, утаив важную для них информацию», - говорится в депутатском обращении Соболева.  

В июле 2004 года, будучи Премьер-министром, Янукович был выдвинут однопартийцами кандидатом в Президенты Украины. По оценкам экспертов и наблюдателей, избирательная кампания В.Януковича проходила при мощной спонсорской финансовой поддержке и с использованием т.н. административного ресурса.

Во втором туре выборов, Янукович одержал победу над оппозиционным кандидатом Ющенко. Но, поддавшись силовым требованиям «украинского народа», возглавляемого «оранжевыми революционерами» Ющенко и Тимошенко, Парламент Украины, во главе с Владимиром Литвиным, - смалодушничал, и принял решение о проведении незаконного третьего тура президентских выборов.

Несмотря на высокую популярность Виктора Януковича в восточных и южных областях страны, победу в этом туре одержал Виктор Ющенко.

Затем был проведен «северодонецкий съезд» депутатов всех уровней, который признал президентом Украины Виктора Януковича. Тогда на весь мир звучали декларации об автономии, о проведении референдума о федеративном устройстве страны, о придании русскому языку государственного статуса….. Слова экс-губернатора Харьковской области Кушнарева: «Пусть власти помнят, что от Харькова до Киева – 400 км, а до границы с Россией всего 40». Пламенные выступления будущего «узника совести» Бориса Колесникова. И что в результате? А ничего! Пшик! Испугались. Спустя всего несколько дней Кушнарев публично оправдывался, что «эмоции перехлестнули через край», Колесников «спустил на тормозах» все наработки по референдуму.

То, что Янукович, премьер-министр, обладавший всей мощью государства и в том числе неограниченным административным ресурсом, согласится с результатами абсолютно незаконного третьего тура президентских выборов - такого развития событий его команда явно не планировала. Хотя, в тот момент, жители восточных и южных областей были готовы силой принудить новую «цветную власть» признать победителем законно избранного президентом Украины Виктора Януковича.

Так Янукович первый раз безропотно уступил свою победу проигравшему кандидату.

4 мая 2007 года в средствах массовой информации появилось сообщение о том, что президент Украины Виктор Ющенко и премьер-министр Виктор Янукович пришли к согласию о необходимости проведения внеочередных парламентских выборов. Для ближайших соратников Януковича и многих наблюдателей это соглашение президента и премьера стало неожиданностью. Неожиданно стало возможным то, что еще вчера было «совершенно невозможным» и «абсолютно незаконным», но сегодня вдруг стало «единственным выходом из ситуации». Больше месяца «регионалы» организовывали митинги в защиту Конституции. Потратили громадное количество денег (не своих, конечно), «взбаламутили» десятки тысяч народу – и в кусты? Ющенко, отбросивший Конституцию, как использованную салфетку - прощен. Украина - идет на выборы.

Таким образом, Янукович и его партия, согласившиеся с беззаконными действиями президента, фактически стали соучастниками государственного переворота, бороться с которым они еще недавно призывали людей. Партия регионов пошла на внеочередные выборы, сознательно обманув людей, поддержавших её в 2006 году.

Видимо, согласившись на досрочные  выборы, Янукович рассчитывал провести в парламент большинство своих сторонников и сформировать под своим начало правительство, но просчитался. Часть избирателей, правильно оценила двойственную политику руководителя партии Регионов и фокус не удался.

Так Янукович второй раз обменял «своего ферзя на пешку» -  без боя согласившись на все требования Ющенко.

Если внимательно проанализировать поведение Виктора Федоровича Януковича в кризисных ситуациях, то становится очевидным, что сдача своих позиций политическому противнику накануне вполне предсказуемой победы – это не случайный шаг.

Кроме того, Янукович перед выборами делает обещания, которые совсем не собирается выполнять. Так, он несколько раз обещал сделать русский язык вторым государственным, но попадая в парламент или кабинет министров, каждый раз забывал о своих клятвах.

В вину Виктору Януковичу можно вменить и то, что он вместе с президентом Кучмой сделал все возможное для того чтобы втянуть Украину в НАТО. И не его вина, что нас туда не принимают. Кому нужна нищая страна-побирушка, которую до такого состояния доводил и дважды премьер-министр Украины Янукович. Но отношения с Россией он подпортил, что и было продемонстрировано российским руководством несколько дней назад.

Известно, что в прошлую субботу кандидат на пост президента Украины Виктор Янукович принял участие в ХІ съезде правящей в России партии «Единая Россия», проходившему в Санкт-Петербурге при участии руководителей государства Медведева и Путина.

Однако нынешнее участие нашего «лидера оппозиции» в российском форуме имело некоторые особенности, которые можно считать знаковыми.

Так, например, он не удостоился даже самой короткой аудиенции не только с кем-либо из лидеров государства, но даже с Борисом Грызловым – председателем Госдумы и главой Высшего совета «Единой России». Более того, даже на протокольный прием, организованный мэрией Санкт-Петербурга, куда были приглашены все зарубежные гости съезда, лидера украинских регионалов «забыли» пригласить.

И последний, на мой взгляд, очень неудачный политический маневр Виктора Федоровича и его фракции в парламенте Украины.

26 ноября выступая на внеочередном заседании Верховной Рады Украины, премьер-министр Украины Юлия Тимошенко сообщила, что Всемирная организации здравоохранения прогнозирует от 34 тысяч до 240 тысяч смертей в Украине от эпидемии гриппа. Она уточнила, что вторая волна эпидемии ожидается в середине декабря 2009 года - начале января 2010 года.

«Дайте возможность не допустить тех прогнозов, которые огласила Всемирная организация здравоохранения», - сказала Тимошенко, обращаясь к парламентариям. Она призвала депутатов преодолеть вето на указанный закон.

Но партия Регионов отказалась голосовать за преодоление вето Президента Украины, на закон о выделении средств на борьбу с гриппом, хотя раннее, когда в парламенте принимался этот закон, «регионалы» в полном составе проголосовали «За».

Вина за прогнозируемые ВОЗ  десятки, а то и сотни тысяч смертей на Украине, может лечь на Виктора Януковича, считают эксперты, поскольку «из-за неконструктивной позиции его политической силы страна окажется без средств на борьбу с новыми угрозами эпидемии».  

Янукович неоднократно совершал поступки, вызывающие язвительные насмешки не только у его противников, но и сторонников.

21 октября 2004 года при заполнении анкеты кандидата на должность Президента Украины, собственную учёную степень он написал «проффесор». В публичных выступлениях он часто делает фактические ошибки. Так, Янукович ошибочно посчитал, что гора Афон находится в Палестине; поэтессу Анну Ахматову назвал Анной Ахметовой; украинского композитора Гулака-Артемовского - назвал Гулаг-Артёмовский; перепутал функционера немецкого рабочего движения Августа Бебеля с одесским писателем Исааком Бабелем; перепутал Черногорию с Косово; назвал донецкого поэта Павла Беспощадного — Бессмертным.

Фото

Сегодня многие жители Украины, особенно русские по происхождению и русскоговорящие, начинают понимать, что Янукович, как и Тимошенко и Ющенко – это политические персонажи десятилетие «играющие на одной шахматной доске», время о времени меняющиеся местами. И их в первую очередь интересует власть и те привилегии, в первую очередь материальные, - которые она дает. А украинский народ, с его проблемами и чаяниями, для них – на самом последнем месте.

Поэтому и выбирать на предстоящих президентских выборах надо авторитетного человека, не запачканного в грязных политических играх и заботящегося о народных интересах

И такой человек – есть! И есть такая партия, которая поддерживает этого человека.

 

 

 

Владимир Зуев, депутат Краматорского городского совета от Компартии Украины, 27.11.09 для Трибуны Народа.

 


  Комментарии
RSS комментарии
\"А \"наши\"\" чем лучше\"
Написал(а) Терминатор, в 2009-11-30 03:46:49
Все бы хорошо, только не Соболеву такие вопросы ставить и не Грицьку Омельченко. Там где эти господа сплошная ложь и предательство. Охотно верю про судимости и т.п., но когда об этом говорит Соболев - эта шлюха от политики - так вроде и судимости как украшение, по сравнению с такими политическими презервативами. Юля удачно подбирает себе команду - я бы сказал, что это команда скандал, поэтому выберут не скандалистку и ее силиконовые удлинители, а Януковича. Ну не Соболева же - получившего высшее образование, как специалист по дошкольному воспитанию. Он так и не преодолел этот собачий барьер - пугает нас как детей дядькой бандитом. При Этом сама \"тетя\"(Соболев) не в половом а профессиональном \" смысле готова всю Украину бить по жопе, если только не будем слушать тетю Юлю (вчера было дядю Витю) Стыдобище, на месте Януковича я бы от имени избирателей давно ему накостылял. Неприятная и редкостная сволочь - так что Януковичу не надо за себя агитировать - они все сделают за него сами. А главное он агитирует и против Ю. С другой стороны Він, Вона, воно... - сколько можно???
Що значить “ХАМ\"?
Написал(а) xxxl, в 2009-11-30 09:01:51
Людина, яка претендує на вищу державну посаду, за законом, має розповісти виборцям про свою біографію. Розповісти правду. Так вимагає закон. Так вимагає мораль. rnОсь дві автобіографії, написані Віктором Януковичем. Першу він складає 18 листопада 2002 року і подає до Верховної Ради. Янукович – кандидат в прем’єр-міністри. Майбутній голова уряду пише: rn“В 1968 році малолітнім був засуджений і направлений в колонію для неповнолітніх. … У 1970 році був засуджений за заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Судимості скасовані\".rnВлітку 2004 року Янукович вирішив йти в президенти. 5 липня він подає до Центрвиборчкому іншу автобіографію. Вона не містить жодної згадки про судимості. rnДе писав правду кандидат в президенти від влади? Різниця в півтора роки між двома автобіографіями наочна. Що приховує Віктор Янукович? Кандидат, який народних депутатів повідомив про судимість, а народ – ні.rnТОМУ ЩО “НЕСУДИМИЙ”rnВіталій Хованський, суддя, який виправдав В. Януковича у 1978 р.: Он обязан был писать – несудим, несудим, несудим – везде и всюду. На каждом углу кричать, если хотите. А он говорит – я был судим. Зачем?!rnКонституція України гарантує кожному громадянину таємницю його приватного життя. Однак коли йдеться про державних діячів найвищого рангу, деякі факти особистого життя не можуть бути таємницею для громадськості. Бо від моральних якостей посадовця залежить доля країни, мільйонів людей. Тим більше керівник держави. Він має бути кришталево чесною людиною. А тут - факт судимостей, нехай і, за офіційною версією, скасованих.rnЦе можна списати на помилки правосуддя чи помилки молодості. Але громадяни України мають право знати правду. Хоча б з точки зору зв’язку темного минулого зі світлим майбутнім. Ми спробували це зв’язати. rnВіктор Янукович увірвався на владний олімп раптово і несподівано. Маловідомий функціонер із оточення донецького олігарха Ріната Ахметова у 1997 році Указом президента Леоніда Кучми призначається головою Донецької облдержадміністрації. За кілька років так звані “донецькі” набувають особливої ваги у державній політиці. rnНа весняних парламентських виборах 2002 року “Дони” добиваються у контрольованій області високого результату для провладного блоку “За Єду\". У листопаді тріумфуючий губернатор пересідає у крісло прем’єр-міністра України. Минає ще півтора роки і надзусиллями влади Януковича намагаються пересадити у президентське.rnПід час кар’єрного злету Віктора Федоровича з’ясовується, що у його біографії є пляма. На початку 2002 року стає відомо - Янукович перебував у місцях позбавлення волі. rnВолодимир Бойко - донецький журналіст. У 2002-ому після публікації матеріалів розслідування про злочинний бізнес місцевих посадовців його кидають за грати. Там він дізнається про судимості Віктора Януковича. Після звільнення журналіста ця інформація стає надбанням громадськості.rnВолодимир Бойко, журналіст: Як тільки я був випущений із в’язниці, на сайті “Україна Кримінальна” з’явилися мої тюремні нотатки, де була інформація, що був судимий (я не знав скільки разів, чув тільки про один) тодішній голова ОДА. Реакція була дуже бурхливою. Були незадоволені керівники області. Мені неодноразово пропонували писати спростування. Був тиск на мене. Був тиск на Єльцова.rnВолодимирові Бойку переказують, що губернатор Янукович хоче розправитися з журналістом. А оточення голови донецької обладміністрації докладає неабияких зусиль, щоб переконати – Віктор Янукович ніколи не сидів на нарах. Однак шило у мішку не сховаєш. Коли Януковича призначають прем’єр-міністром, він зізнається, що двічі притягався до кримінальної відповідальності. Але також твердить, що все нібито скасовано. На деякий час про кримінальне минуле прем’єр-міністра забувають.rnУ 2004 році стартує президентська передвиборча кампанія. Розуміючи, що факт судимостей може бути використаний опонентами, політтехнологи Януковича вирішують першими знешкодити можливий компромат. Нібито самим у всьому зізнатися. rnСтартує так звана кампанія із “відбілювання” іміджу прем’єр-міністра. Прес-служба керівника уряду вивозить у Донецьк цілу групу журналістів і влаштовує там театралізоване дійство. Пресу намагаються переконати – сирота Янукович у юні літа просто потрапив у погану компанію. Але засуджений все одно був несправедливо. rnОднак у заздалегідь підготовлених командою Януковича свідченнях траплялись суперечності. А матеріали кримінальних справ, на підставі яких свого часу нібито зроблено висновок про невинність Януковича, таємничим чином зникли.rnСпочатку журналістам подають офіційну версію Донецького апеляційного суду, який у 1978 році нібито скасував дві судимості Віктора Януковича. Суддя Олександр Кондратьєв коротко повідомляє про суть справ. Перша кримінальна історія трапилася у 1967 році. rnОлександр Кондратьєв, суддя Апеляційного суду Донецької області: rnЗгідно до змісту постанови потерпілий Совенко разом зі своєю співмешканкою, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп\"яніння, 29 жовтня 67 року зустрівся з засудженими Целковським, Масловим та Януковичем. Целковський, а потім Маслов побили потерпілого і забрали деякі його особисті речі.rnЯнукович тоді мешкає у кримінальному районі Єнакієвого – Пивновці. Розборки та просто бійки - звична справа. Юрій Целковський був тоді засуджений разом із Януковичем. Він з гордістю згадує молоді часи.rnЮрій Целковський, засуджений по першій справі Януковича: Мы были самые шустрые – всем городом заправляли…rnЛідія Брагіна, однокласниця Віктора Януковича: Бои были страшные. Это у них были какие-то разборки между собой. И улица на улицу и поселок на поселок. rnАркадій Олексійчук, мешканець Пивновки: Всі боялися цього району. Там було “кодло\". Там були хати для розборок. Туди звозились шапки крадені. rnЖурналістів переконують – підліток Янукович став жертвою злих обставин. Опинився не в той час, не в тому місці. А потім взяв на себе вину старших товаришів. rnЮрій Целковський, засуджений по першій справі Януковича: Перед тем как сажали, следователь сказал, вы как-то делайте – Витя молодой, малолетка, ему дадут мало. А я только женился, 6 месяцев дитю было. Я ему говорю – Витя, потяни на себя. rnГанна Зогонова, перша вчителька Віктора Януковича: Это просто произошло случайно. Сейчас и пишут опровержение, что он не участвовал в этих работах. Если попал, то не по своей воле. Если случилось, то не по своей воле. Он не виноватый. Так мы понимаем все, народ. И все благодарны. И я благодарна, что воспитала такого ученика.rnОднак є підстави сумніватися в офіційній версії. У 1967 році була інша система правосуддя. Крім Єнакієвського народного судді долю неповнолітнього Януковича мали вирішувати троє присяжних. Крім того, 17 річному хлопцеві радянська влада мала надати безкоштовного адвоката. rnНавряд чи у невеликому містечку четверо осіб так легко вирішили б поламати життя такому невинному і нібито лагідному хлопцеві. Тут і кидаються у вічі відверті неспівпадіння у свідченнях – підготовлених і не підготовлених. Викладач і директор гірничого технікуму, де вчився Віктор Янукович, добре запам’ятали пов’язані зі студентом кримінальні історії.rnДмитро Радьков, викладач Януковича у гірничому технікумі: Трьох їх звинувачували, забрали з урока, в том числі і Януковича. Знаю, шо сказали, шо знімали вони шапки. rnО. Олійник, директор гірничого технікуму у 60-х роках: Там что-то связано с женщинами, шапки вроде снимал… С женщиной вопрос, и с шапками. Они паралельно были. rnТакож на той час у Єнакієво сталася пригода зі стріляниною в трамваї. У ній, за переказами, нібито теж брав участь Віктор Янукович.rnАркадій Олексійчук, мешканець Пивновки: Розказували, шо в трамваї стрільбу открили. Трамвай якраз виїхав між воєнкоматом бувшим і там почали розбори. Шапки між собою не поділили… rnЯнукович потрапляє за грати. Спочатку у колонію для неповнолітніх. Але після завершення строку, на волі гуляє недовго. Щойно відбувши перше ув’язнення, він знову опиняється на лаві підсудних, а потім у тюрмі.rnОлександр Кондратьєв, суддя Апеляційного суду Донецької області: Янукович був засуджений за те, що 16 вересня 69 року разом із засудженим Бобирем, під час сварки побили потерпілого Пантелієнка, спричинивши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження…rn“Відбілювачі” біографії Януковича намагаються подати інцидент, як банальну побутову бійку, у якій Віктор Федорович просто вступився за дівчину. Свідок історії Олександр Мартиненко був тоді, як і інші, на підпитку.rnОлександр Мартиненко, свідок по другій справі Януковича: Бубырь в это время – они с Демьяном накушались хорошо – начал приставать к девушке. Витя подошел, говорит, Гена, ты чево. А он – да я тебя. Виктор его толканул, а он упал, этот Гена. Демьян стоит пьяный и говорит – ну что, допрыгался. До этого, Бубыря. Сцепились. Виктор хотел разнять… Бубырь до того озверел, что как собака, разворачивается и хоп! rnЗа судовою термінологією, потерпілий зазнає ушкоджень середньої важкості. Коли доходить до судового розгляду, головний свідок – дівчина – на процес не з\"являється. Таємничу незнайомку схильні пов’язувати з чутками про те, що Віктор Федорович мав проблеми з законом ще й по статті 117 Кримінального кодексу. У старій редакції. Співвідповідач Януковича по справі Гена Бубир, принаймні поводився тоді доволі відверто.rnОлександр Мартиненко, свідок по другій справі Януковича: Стал приставать – как пьяный к девушке – то за грудь, то за что еще. Она – отстань, отстань…rnЗґвалтування у радянському кримінальному кодексі вважалося одним із найважчих злочинів. За нього засуджували до 15 років позбавлення волі. Проте єдиною підставою для такого рішення могла бути заява потерпілої.rnrnВіталій Хованський, суддя, який виправдав В. Януковича у 1978 р: Много всевозможных толков и разговоров, что Янукович был судим чуть ли не за изнасилование или убийство, еще за что-то. Основного никто не знает. Просто придумывают. Суть такова – с 1978 года постановление президиума является обязательным для выполнения всеми физическими и юридическими лицами. rnТобто – судимий, але не судимий. Така юридична казуїстика.rnВ одному з передмість Єнакієвого – Юнкомі – також добре пам’ятають Віктора Федоровича.rnЦей чоловік розповідав своїм знайомим, що Янукович займався рекетом і часто відбирав гроші у його сина. Однак говорити про це в камеру він боїться. Особливо після нещодавнього передвиборчого візиту осіб з кримінальною зовнішністю.rnМешканець Юнкома : – Гроші ж отбирав у сина? Та ладно. Я уже сказав, так блатниє пріходілі… Пріходілі агітіровать. Я сказал – за вора голосовать нє буду. Уже сказалі, пєрєдалі. Говорять – так за вора голосовать нє будєш. Тєбє шо п…єй дать? Зачєм оно мнє надо? rnЗалякали не тільки його. Увесь район біля териконів прийняв обітницю мовчання про кримінальне минуле Януковича.rnМешканець Юнкома : Тут єсть чєловєк, которий с ним насіловал дєвочку… Єво тоже прєдупрєділі… іначє он с 5 етажа будєт головой вніз вмєстє с сємьйой. rnТак чи інакше, Віктора Януковича нібито засудили до 2 років позбавлення волі. Здавалося, що він піде по добре проторованому шляху, коли одна ходка переростає в іншу. Проте вийшовши на волю у 1972 році, на тюремні нари Янукович нібито уже не повертається. rnНавпаки – на той час двічі судимий різко пішов угору. Дивний факт – уже через рік після повернення на волю Янукович, за переказами, бере участь у раллі в Монте-Карло. Унікальний для Радянського Союзу факт – судима людина отримує дозвіл на виїзд у країну “загниваючого капіталізму\". Для цього навіть несудимому потрібно було пройти через жорстку перевірку КДБ. Існувало лише 2 шляхи – або добрі знайомства, або співпраця з органами.rnОрієнтовно у 1972-у році в Донецьку область для посилення боротьби з криміналітетом направляється спецгрупа київських оперативників. Один із них, який пропрацював у карному розшуку більше 20 років, впевнений, що під час скоєння злочину групою осіб він затримав саме Віктора Януковича.rnКолишній працівник МВС: Нас 35 человек отправилі на усілєніє в Донецьку область. По паркам ходили. Нас називали “чорной сотнєй\"… В блатном мірє нас називалі “тіхарі\". Ми виповняли всю чорну роботу… Три человека, коториє пішли к одному дому. Вони нам показались подозрітєльними. Вони совершили преступлєніє і ми їх прямо на квартирі задержали. Заломили їх. І самі получили…rn- Вони були озброєні?rn- Да. Оказали вооружоне сопротівлєніє. Нож і пістолет ТТ. У високого був нож…rn- І ви запам’ятали прізвища цих людей?rnНу шо ж я, не помню? Помню даже, шо його клічка ХАМ?… Золото вони взяли. Вибивали деньги… Ето було разбойне нападєніє на квартиру. rnМи знаємо прізвище цієї людини і адресу. Бачили його міліцейське посвідчення ще зразка СРСР. Закрили обличчя на його прохання. Адже його розповідь може коштувати життя.rnКолишній працівник МВС: Янукович – фамілію я точно запомнив… Я вів журнальчик. На всякий случай. Я людина пісьменна… Я його впізнав перший раз, коли його представляли на прем’єра… Він, коли задержали, кричав, я, коли буду у чинах високих, я тебе посажу. Пугав… Пишуть – доктор наук. Який же він доктор? Він у блатном мірє доктор. Коронований… Сидів же. Пєрвую ходку він робив за ізнасілованіє… Когда нєсовєршеннолєтній був, він був на учьотє… Я утверждаю – що цю людину я своїми руками затримував. rnМожливо, цей чоловік помилився, а затриманий був іншою людиною, не нинішнім прем’єр-міністром. Іншим “хамом” Однак незадовго після запису цього інтерв’ю джерела в СБУ повідомили нам, що про факт розмови стало відомо спецслужбам і вони ведуть пошук касети, інтерв’юера та інтерв’юйованого. rnМіж тим, саме 72-й рік став переломним у житті нашого героя. Зміни у його приватному житті співпали у часі зі змінами кар’єрними.rn1972 рік ознаменувався для Януковича створенням сім’ї. Роман молодого Віктора з майбутньою дружиною Людмилою дивним чином співпав у часі з другою судимістю. Познайомилися вони, якщо вірити біографам, наприкінці 69-го, коли тривало слідство, а побралися у 72-ому, щойно Янукович відмотав свій строк, про який сам Янукович вказав у біографій, поданій парламенту. До речі, у Єнакієвому стверджують, що головою місцевого суду на той час був родич дружини Віктора Федоровича.rnУ 1973 році двічі несправедливий Єнакієвський суд достроково гасить судимості Януковича. Уже як двічі несудимий Віктор Федорович очолює автобазу підприємства “Ордженікідзевугілля\". Для подальшого кар’єрного зросту він вирішує вступити у комуністичну партію. І вступає. Попри те, що навіть погашені судимості багатьом ставали на заваді вступу до КПРС. Але не Януковичу.rnЄвген Старченко, секретар Єнакіївського міськкому партії у 70-х роках: Как ставился вопрос – допустим судим он был. По молодости. Тот же Янукович. Или шапки снимал, или шо. А потом смотрели – как он работал, как отдача. Человечный ли был. rnУ 1978 році президія донецького апеляційного суду реабілітує Януковича. Нібито на прохання льотчика-космонавта, депутата Верховної Ради Радянського Союзу Георгія Берегового. Проте самі судді вважають той випадок унікальним.rnВіталій Хованський, суддя, який виправдав В. Януковича у 1978 р: За мою практическую деятельность я не встречал такого ходатайства, на таком уровне, как по делу Януковича.rnПісля цього з архівів безслідно зникають усі документи стосовно судимостей Януковича. Не тільки матеріали кримінальних справ, але й вироки.rnЯнуковича приймають до партії. rnОлександр Медяник, Голова комісії партконтролю Донецького обкому КПРС у 70-х роках: Знали о нем, знали как о человеке, знали, что он судим был, знали, что это за событие. Чего – да пацаны подрались, все убежали, Янукович не успел удрать, Янукович попался. Я лично криминальное дело не видел и видеть не хочу, оно мне не нужно… rnНа дивовижну метаморфозу, яка сталася з Януковичем – від в’язня-рецедивіста до успішного номенклатурника, могла би пролити світло справжня правда про його перебування у в’язниці. Проте ця тема, як і все, пов’язане з кримінальним минулим “єдиного” кандидата від влади, - закрита зона. rnТаємниці провокують виникнення міфів. Українські тюрми мало не оголосили конкурс за право вважатися малою батьківщиною прем’єра. Мешканці принаймні двох містечок вважають, що можуть пишатися – нібито саме там перевиховували Віктора Федоровича. На повному серйозі пропонується встановлення меморіальних дощечок на стінах виправних закладів.rnДубно – містечко з багатою історією. Тут вимахували шаблями персонажі Гоголя і реальні козаки, тут воювала Українська повстанська армія. Після призначення Януковича прем’єр-міністром, місцева преса оголосила, що саме у місцевій дитячій колонії він відбував покарання. У місцевому закладі з 1968 року перевиховують підлітків, засуджених за вчинення важких злочинів: вбивства, згвалтування, розбої.rnАле спроба зняти колонію з вулиці привернула увагу керівництва колонії. Розмова була короткою – режимний об’єкт. Зйомки заборонено.rnКолонія: Ми можемо побити камеру і всі питання… Той, що ви думаєте – не сидів… rnАнатолій Обревко - колишній керівник та вихователь цієї колонії. Він теж вважає, що Януковича в Дубно не сидів. Але у 2002 році він отримав листа з Ізраїлю, від свого брата, колишнього працівника радянських спецслужб. У листі була вирізка з газети, де містилася інформація про кримінальне минуле Януковича. Анатолій Обревко вирішив поцікавитись, чи сидів Янукович у Дубно. rnАнатолій Обревко, працівник дитячої колонії у Дубно з 60-х років: Розмова йде така, Будто би відбував тут міру покарання. Дивилися, провіряли – ні. Вродє би ні. rnТакий висновок він зробив через те, що у виправному закладі не знайшли картки з прізвищем Янукович. Однак з’ясувалося, що в принципі вилучити її можливо.rnАнатолій Обревко, працівник дитячої колонії у Дубно з 60-х років: Сам начальник спецчастини це не зробить. Якщо буде така вказівка – і то я сумніваюся. rnІнше місто, яке претендує на славу перевихователя Януковича – Кременчук. Там взагалі хотіли встановити меморіальну табличку на колонії. І ця пропозиція офіційно зареєстрована.rnВалерій Труханов, громадський діяч Кременчука: Ми запропонували встановити меморіальну дошку на будинку, де перебував Янукович – в частності це трудова дитяча колонія… rnДивним чином, і в цій колонії картки з прізвищем Янукович немає.rnІгор, журналіст (м. Кременчук) : Ми звернулись до начальника колонії з питаннням, чи справді тут відбував покарання Віктор Янукович, але начальник відповів, що такого прізвища не значиться у списках тих, хто відбував тут покарання.rnІ все ж, схоже, що Віктор Янукович був саме у Кременчуцькій колонії. Микола Московченко - мешканець Сміли стверджує, що двічі “сидів” разом із Януковичем. Спочатку в Кременчуці, а потім в Єнакієвому, у 52 зоні. rnМикола Московченко:Я єго коли вспомнив – він став прем’єр-міністром і як-то так висловився. Я подивився і кажу – о, дружок, так ми с тобой строк мотали вмєстє. Пахать, пахать, пахать надо… rnПо Кременчуцькій колонії Московченко мало пам’ятає Януковича. Згадав його лише через те, що нинішній прем’єр нібито був там так званим бугром – бригадиром загону. І співпрацював з адміністрацією зони.rnМикола Московченко : Він тут по любому буде з адміністрацієй. Потому шо він і є адміністрацієй… Були такі случаї, шо опускали – опускали, в смислі, шо одівали. І отправляли до дєвочєк… Єслі чо-то таке було і він ушов оттуда, значить опять таки – волохата рука. rnНа 52-ій зоні Микола Московченко і Віктор Янукович познайомились ближче.rnМикола Московченко : І у нас чуть не проізошов конфлікт і дуже серйозний… Кровать вхопив – вона угнулася. Єслі б мене ухватив – напевне б переламав…. Ето одін чоловік, з якого ніхто нічого не получав… Не було претензій, шоб пред’явить… Коли на зоні був бунт, то його ніхто не тронув – Януковича… Не тікав ні на вахту, нічого… Він був ніби под защітой якой-то… rnПід яким захистом був Янукович у зоні? Які стосунки склалися у нього з кримінальним світом і, можливо, зі спецслужбами? Щодо КДБ, правонаступником якого стала ФСБ, то колишній керівник цієї спецслужби, президент РФ Путін підтримує кандидатуру Януковича на виборах. Щодо криміналу – молодики кримінальної зовнішності, за свідченнями мешканців Донеччини примушують їх до підтримки земляка на виборах президента. rnВідповіді на ці питання, можливо, там же, де й кримінальні справи, порушені проти нинішнього прем’єра. А кримінальні справи – зникли. Як загубилася і відповідь на запит до прем’єр-міністра, який особисто Януковичу вручив народний депутат Григорій Омельченко. rnУ цьому запиті він звертався до кандидата в президенти надати офіційні матеріали щодо судимостей та їхнього скасування. Кандидат проігнорував звернення, а невдовзі сказав, що тему зі своїми судимостями вважає закритою.rnАле питання моралі залишаються відкритими. Як тепер пояснювати дітям, що знімати шапки, бити людей, влізати до чужих квартир і ґвалтувати жінок – це дуже погано. Як це пояснювати, коли є протилежний приклад? rnВ громадському транспорті розповідають цікаві історії. Як один кандидат в президенти вдарив ветерана війни по обличчю букетом білих лілей, які старий приніс йому від щирого серця. Лілея в кримінальному світі – є образою. Тільки ветеран, який воював проти фашизму цього не знав. rnЩе цей кандидат звільнив охоронця за те, що той вхопив його за талію, коли кандидат послизнувся на трапі літака і ледь не перерахував сходинки. Кандидат не впав, але в зоні брати за талію – образа. Кажуть, він б’є підлеглих по обличчю – аргументує позицію. Багато чого кажуть. Злі язики, напевно.rnУ автобіографії перед призначенням на посаду прем’єра Янукович написав, що двічі був засуджений. Потім, кандидат в президенти не сказав про це жодного слова. А брехня в офіційних документах – кримінальний злочин. Інша справа, декому з дуже високих посадовців до цього звикати не треба. Як не звикати до кримінального світу з його мовою-\"фєнєю\", поняттями та прізвиськами.
Написал(а) Донецкая мафия, в 2009-12-04 12:28:21
ты им слово, а они тебе десять, а смысл тот же, не читайте всякую дрянь, лучше посмотрите, как Зеленский выступает.

Добавить комментарий
  • Пожалуйста, оставляйте комментарии только по теме
Имя:
E-mail
Домашняя страница
Тема:
BBCode:СсылкаEmailЗагрузить изображениеЖирный текстКурсивПодчёркнутый текстКавычкиCodeСписокПункт спискаЗакрыть список
Комментарий:



Код:* Code

 
 
Актуально
ЗДЕСЬ МОЖЕТ БЫТЬ ВАША РЕКЛАМА
 
РЕКЛАМА

© 2006 «Трибуна Народа» При цитировании ссылка на сайт обязательна

Украинский портАл