«У юності - насидишся, у старості – настоїшся!...»
20.05.2010
Красиві, гарні, розумні… Пиво… І мат, мат, мат…
Хочу на сторінках поважної газети підняти зовсім незвичну для моєї професії тему та запросити всіх зацікавлених до обговорення. Як то кажуть – мій терпець увірвався!...
Я дуже люблю нашу молодь. Сам батько та вже дідусь. Багато спілкуюся зі школярами та студентами. Викладаю. І коли у випадку дискусії із представниками старшого покоління, які бурчать – „молоді зовсім цинічні та аморальні, вештаються із пивом по місту, не мають бажання вчитися, не поважають старших, в них немає майбутнього, тощо...”,- завжди впевнено заявляю – молодь краще нас, розумніші та більш талановиті. І я свято вірю: майбутнє України, а це означає й нашу стабільну старість – у надійних руках.
Але… Скільки у нас студентів та старшокласників? Десятки тисяч. Вони активні, вони усюди, це – обличчя нашого міста.
Зовсім випадково, я спостерігав мітинг – протест студентів проти їхнього міністра біля ЛНУ ім. І. Франка. Весело хлоп’ятам та дівчатам було – барабани, порожні пластикові пляшки, гомін, майдан… І інтерв’ю для телебачення… Весело всім було. Нарешті скінчилося дійство. Стайкою усі пішли до центру, з’явилося і пиво. І мат, той самий москальський мат! Я зробив зауваження – краще б не робив…
А що робиться у маршрутках? Молодь сидить – вагітні та старики стоять! І це студенти – наша гордість… На зауваження або не реагують, або посилають. Демонстративно встаю. Питаю дівчинку (маршрут № 76, а це однозначно - студенти із «Федорова»), - Чому б тобі не поступитися місцем вагітній жінці – така сама будеш? Мовчання або лайка: „чого старий козел причепився?”. І хлопці, якщо зауважив, відразу: – В пику бажаєш?
- Ні, - кажу, - але зараз повикидаю…
А водії вже налякані і ніхто не має бажання втручатися. А могли би зупинитися та навести порядок!
Вихідні... Відкрилися літні майданчики. І молодь - тільки хлопці, або з дівчатами у центрі нашого знаменного міста Лева. Красиві, гарні, розумні… Пиво… І мат, мат, мат… Робиш зауваження, відразу «борзеют». Добре, де є знайомі, викликаєш охорону та «робиш зачистку», адже сидиш із гостями міста, поважними людьми із Варшави, Києва, Одеси, Москви, тощо.
Нахвалюєш красу та мешканців Львова. Приїжджайте частіше…
А у якому вигляді студенти, краса і гордість нашого міста, знаходяться у Оперному або ім. Заньковецької театрах? Де костюми та краватки у хлопців? Де нарядні плаття у дівчат? Адже театр – це святе, це боротьба за души людини засобами Великої правди та мудрості великих драматургів! Ні, знову пиво, джинси, запізнення, граючі усю виставу мобілки та знову клятий мат, мат, мат!...
Когось грабують, ображають, б’ють, крадуть… Що це таке? Кожен день інформація у ЗМІ…
Щось не те у нашому львівському королівстві… Остогиділо. Або дійсно мені «заткнутися», «старому козлу»? Адже більшість вже звикла, боїться та мовчить… Або – це безкарність із боку громади, а де партії, міська рада, депутати? Де батьки? Грошима із-за кордону відкупилися і все? Може досить, ПОВСТАНЕМО ПРОТИ ПОШЛОСТІ?
Збережемо честь нашого міста?! Цих - меншість. Наша молодь найкраща? Поборемося разом за неї?