Плагиат Артамоновой: за гранью безумного или просто скверный анекдот?

И.М. АРТАМОНОВА

Параграф 2.2.1. «Конвергенція»

КСЕНИЯ КАРЯКИНА

МУЛЬТИМЕДИА КАК ФАКТОР ТРАНСФОРМАЦИИ СОВРЕМЕННОЙ МЕДИАИНДУСТРИИ: ГЕНЕЗИС И РАЗВИТИЕ НОВЫХ СМИ

(С.123 — 185)

С.164 абз. 4 в полном объеме с переходом на С.165

Розвиток мультимедійних технологій, нові можливості створення та поширення медіаконтенту спричинили еволюцію традиційної інфраструктури культурних і медійних жанрів, що дозволило сучасним дослідникам говорити про генезу принципово нових форм мистецтва, яке отримало назву цифрового, дигітального, мультимедійного, електронного. На думку багатьох дослідників, з появою цифрових технологій та еволюцією медіаіндустрії людство утиймілов епоху ,,кінця кінематографа"(Ж.Л.Годар) чи «посттелевізійну еру» (А.Еверет).

С.138 абз. 4; 6 в полном объеме

Развитие мультимедийных технологий, новые возможности создания и распространения медиаконтента привели к эволюции традиционной инфраструктуры культурных и медийных жанров, что позволило современным исследователям говорить о генезисе принципиально новых форм искусства, получившего имя «цифрового», «мультимедийного», или «электронного».

По мнению многих критиков, с приходом цифровой революции и эволюцией медиаиндустрии мы вступили в эпоху «конца кинематографа» (Ж.Л.Годар) и посттелевизионную эру (А.Эверет).

С.165 абз. 1 в полном объеме; абз. 2 в полном объеме

Перші спроби описати і сформулювати визначення нових медіа роблять західні фахівці з середини 1990-х рр. У сукупності під новими медіа розуміли ті інформаційні продукти, які поєднували в собі три основних напрямки, або три „К":

1. Комп’ютерні та інформаційно-комунікаційні технології – ІКТ.

1. Комунікаційні системи та мережі.
2. Конвент - цифровий інформаційний [82, С.10-11].

За останні роки до цих трьох напрямків додалося четверте ,.К" -конвергенція, яка є на сьогодні ключовим рушійним чинником становлення нової медіаінфраструктури (взаємодії нових та традиційних ЗМІ.

С.139 абз 1 в полном объеме; абз. 2 в полном объеме

Первые попытки описать и сформулировать определение новых медиа предпринимаются западными специалистами с середины 1990-х гг. В совокупности под новыми медиа понимались те информационные продукты, которые сочетали в себе три основных направления, или 3 «К»:

1. компьютерные и информационно-коммуникационные технологии – ИКТ;
2. . коммуникационные системы и сети;
3. цифровой информационный Контент

Сегодня к этим трем направлениям прибавилось четвертое «К» — конвергенция, явившаяся ключевым движущим фактором становления новой медиаинфраструктуры и взаимодействия новых и традиционных СМИ.

С.166 абз 1 страница в полном объеме

У цьому контексті конвергенція – це злиття, співпадіння в основних смислових точках центральних рушійних сил трансформації медіасектору. цифрових технологій, телекомунікацїй та безпосередньо сфери ЗМІ, тобто активного інформаційного простору. Дослідники пропанують розглядати конвергенцію на трьох рівнях [ 86, С. 18-21 ]:

— функціональний, де конвергенція охоплює учасників створення контенту та передбачає взаємну інтеграцію інформації як даних і різних інформаційно-комунікаційних цифрових технологій, що беруть участь в її обробці для створення єдиного медіапродукту.

Контент створюється за участю комп'ютерних та інших електронних технологій. Далі здійснюється доставка змісту до користувачів через телекомунікаційні мережі. Таким чином, створюється умовна схема взаємодії трьох основній: компонентів нової медіасфери, чи трьох „К" (комп'ютер, контент, комунікаційна мережа), які раніше не були взаємопов'язані...

Кінець 1990-х років стаз періодом розвитку інтернету та мультимедйпіих технологій, що призвело до формування єдиної медіаплатферми, придатної для реалізації різних форм ЗМІ. Саме конвергенція технологій, комунікаційної інфраструктури та інформації як продукту зумовила створення цієї мультимедійної та багатофункціональної бази, на якій розвиваються сьогодні нові засоби масової інформації.

— індустріальний, який виявився у процесах вертикальної концентрації медіаринку, а також своєрідній конвергенції творчості і технологій;

— технологічний, на якому конвергенція різних інформаційних технологій, що реалізують різні на початку функції, але поєднується в уніфікованому пристрої/ каналі з метою завершення комунікації.

У цьому випадку конвергенція визначає мультимедійне середовище у якому будь-який тип інформації (текст, голос, відео тощо) в результаті цифрового декодування може бути доставлений користувачу/одержувачу через взаємодіючі технології.

С.139-140 страница в полном объеме; С.142 абз. 1-2 в полном объеме

В данном контексте конвергенция представляет собой «соединение», совпадение в основных смысловых точках центральных движущих сил трансформации медиасектора: цифровых технологий, телекоммуникаций и непосредственно сферы СМИ, т.е. активного информационного пространства.

Исследователи предлагают рассматривать конвергенцию на трех различных уровнях;

— функциональный, где конвергенция охватывает участников создания контента и предполагает взаимную интеграцию информации как данных и различных информационно-коммуникационных цифровых технологий, участвующих в её обработке для создания единого медиапродукта.

Иными словами - содержание, т.е. контент, создается при участии компьютерных и других электронных технологий. Затем осуществляется доставка контента к пользователю посредством телекоммуникационных сетей. Таким образом, мы получаем условную схему взаимодействия трех основных компонентов новой медиасферы, или трех «К» (компьютер, контент, коммуникационная сеть), которые когда-то не были взаимосвязаны

В конце 1990-х гг. мы стали свидетелями бурного развития интернета и мультимедийных технологий, что позволило говорить о формировании единой медиаплатформы, пригодной для реализации различных форм СМИ. Именно конвергенция технологий, коммуникационной инфраструктуры и информации как продукта обусловила создание этой мультимедийной и многофункциональной базы, на которой развиваются сегодня новые средства массовой информации

— индустриальный, проявившийся в процессах вертикальной концентрации медиарынка и своего рода конвергенции «творчества» и «технологий»

— собственно технологический, на котором осуществляется конвергенция различных информационных технологий, реализующих несходные изначально функции, но соединяющиеся в унифицированном устройстве/канале в целях завершения коммуникации.

В данном случае конвергенция определяет мультимедийную среду, в которой любой тип информации (текст, голос, видео и т.д.) в результате цифрового декодирования может быть доставлен получателю/пользователю посредством взаимодействующих технологий.

С.167 абз 1 страница в полном объеме

Серед найбільш наочних прикладів такої взаємодії – мобільний їнтернет, онлайнові відеоігри, цифрове телебачення тощо. Таким чином, через посередництво сучасних інформаційних технологій (ТБ, ПК, телефон, факс тощо) через різноманітні канали користувачі отримують мультимедійний контент (новини, читання книг; розваги, повідомлення, можливість вести торгівлю онлайн, освіту), адаптований до їхніх запитів і відкритий для подальшої модифікації відповідно до індивідуальних потреб аудиторії.

Одним із найбільш яскравих прикладів технологічної конвергенції в індустрії розваг за останні декілька років став досвід індійського кіновиробництва, яке вперше використало мобільні технології для масового поширення своєї продукції. Так, у грудні 2004 року новий індійський фільм „Rok Sako То Rок Lо" транслювався в Делі, Бенгалуру, Мумбаїта інших містах Індії на мобільних телефонах і тільки через деякий час він вийшов на екрани.

Таким чином, у нашому контексті, конвергенція — це не тільки технологічний процес, що дозволяє інтегрувати різні види контенту в межах різноманітних каналів та поєднувати функції медіа в одному єдиному технологічному пристрої. Конвергенція одночасно описує технологічні, культурні та соціологічні зміни у системі суспільного та інформаційного устрою і сприйняття медіасередовища. В інфраструктурі ЗМІ конвергенція дозволяє переміщувати контент по різними медіаканалами завдяки взаємодії декількох медіаіндустрій.

Сьогодні концепція конвергенції покладена в основу нової структури нелінійного створення медіасюжетів, відомого як парадигма,, комедійного викладу" [87, С. 95]. Цей термін означає реалізацію контенту на основі мультимедійної платформи конвертованих ЗМІ, які у сукупності генерують зміст, який неможливо було б донести у повному обсязі до аудиторії через кожний засіб масової інформації окремо.

Наочним прикладом такого викладу є історія успіху кінотрилогїї братів Вачовскі „Матриця". Ще до виходу на екрани першої стрічки планувалося, що розвитком сюжету паралельно будуть займатися декілька медіних платформ. „Матриця" ( 1999 ) ввела кіноглядача у світ, де межа між реальністю та ілюзією виявилася майже стертою. Широка реклама напередодні фільму гіпнозувала глядачів питанням «Що таке матриця?", відсилаючи їх до пошуків відповіді в інтернеті

С.142 абз. 3-5 в полном объеме; С.144 абз. 2-6.

Среди наиболее наглядных примеров такого взаимодействия – мобильный интернет (возможность доступа к электронной почте и вебпорталам посредством SMS и GPRS), многопользовательские онлайновые видеоигры, цифровое телевидение и т.п. Таким образом, посредством современных информационных технологий (ТВ, ПК, наладонный компьютер, телефон, факс и др.) по разнообразным каналам (интернет, широковещание, кабель, спутник, беспроводные каналы и т.п.) пользователи получают мультимедийный контент (новости, развлечения, сообщения, возможность вести торговлю онлайн, образование), адаптированный к их запросам и открытый для дальнейшей модификации в соответствии с индивидуальными потребностями аудитории.

Одним из наиболее ярких примеров технологической конвергенции в индустрии развлечений за последние несколько лет стал опыт индийского кинопроизводства, впервые использовавшего мобильные технологии для массового распространения свой продукции. В декабре 2004 г. новый индийский фильм Rok Sako To Rok Lo, которого с нетерпением ждали местные зрители, был транслирован в Дели, Бенгалуру, Мумбаи и других частях Индии посредством мобильных телефонов. И только некоторое время спустя он вышел на экраны.

Таким образом, в рассматриваемом нами контексте конвергенция является далеко не только технологическим процессом, который позволяет интегрировать различные виды контента в рамках разнообразных информационных каналов и соединять множество функций медиа в одном единственном технологическом устройстве. Конвергенция одновременно описывает технологические, культурные и социологические изменения в системе общественного и информационного устройства и восприятия медиасреды. В инфраструктуре СМИ конвергенция позволяет перемещать контент по различным медиаканалам благодаря взаимодействию нескольких медиаиндустрий.

Сегодня концепция конвергенции ложится в основу новой структуры нелинейного создания медиасюжетов, известного как парадигма «трансмедийного повествования» Под этим термином подразумевается реализация контента на основе мультимедийной платформы конвергированных СМИ, в совокупности генерирующих содержание, которое невозможно было бы рассказать и в полном объеме донести до аудитории посредством каждого СМИ в отдельности.

Наглядным примером такого повествования служит история успеха кинотрилогии братьев Вачовски «Матрица». Ещё до выхода на экраны первой ленты планировалось, что развитием сюжета параллельно займутся сразу несколько медийных платформ. «Матрица» (1999 г.) погрузила кинозрителя в мир, где грань между реальностью и иллюзией оказалась практически стерта. Широкая предварительная реклама фильма, в том числе в кинотеатрах, гипнотизировали зрителя вопросом «что такое матрица?», отсылая его к поискам ответа в интернете.

С.168 абз. 1 страница в полном объеме

Другий фільм „Матриця: перезавантаження" (2003) не робив екскурсу в історію, не повторював основні сюжетні моменти. Його автори були впевнені, що за минулі чотири роки глядачі не загубили основну сюжетну лінію, і більш того, цей часовий проміжок м був просто необхідний, щоб створити і розвинути нову субкультуру і міфологію. Другий фільм значно розширив простір „Матриці" і залишив відкритим фінал, що дало надію на продовження. Третій фільм „Матриця: революція" (2004 р.) обіцяв відповісти на нові питання. Для того, щоб у повній мірі зрозуміти концепцію і структуру „Матриці" , а також її символи та алегорії, глядачам доводилося у перервах між виходом на екрани усіх трьох кінострічок працювати над „домашнім завданням".

Для розшифровки кодів та ключів, що були від початку закладені в сюжет історії про „Матрицю" і не могли одразу стати зрозумілими пересічному глядачеві, необхідним було більш глибоке входження у світ фільму за допомогою інших, побічних продуктів. Стратегія масштабної конвергійної взаємодії різни х засобів масової інформації принесла не тільки значний економічний прибуток, але й створила можливість розвитку контенту на основі інтегрованої мультимедійної платформи. Вона працювала за принципом певного грального майданчика і для розробника, і для споживача одночасно, - вони стали рівноправними учасниками постійно зростаючого ігрового простору.

Але „Матриця" була не першим досвідом подібного трансмедійного продукту. Основоположником цієї сучасної тенденції виявився навіть не фільм „Зоряні війни", іцо став свого часу безпрецедентним досвідом реалізації глобальної медіасубкульгури, а низькобюджетна американська кінострічка жахів „Відьми із Блеру" (Тhе Вlаіг Wіtch Ргоjесt), що вийшла у 1999 р. та імітувала аматорське документальне відео про те, як троє студентів заблукали у лісі і стали жертвами нечистої сили.

Для підтримки псевдодокументального сюжету автори проекту задовго до виходу стрічки на екрани запустили відповідний портал в інтернеті на якому було оприлюднено різні документальні підтвердження активності відьом у різних частинах Америки, наукові дослідження у цій сфері, а також хід фіктивних поліцейських розслідувань. Після величезного успіху цього фільму у прокаті з'явилися відеоігри і комікси, а також побічні псевдодокументальні короткометражні стрічки за мотивами кіноісторії.

С.144 в полном объеме; С.145 абз. 1-4

Второй фильм «Матрица: перезагрузка» (2003 г.) не делал экскурса в историю, не повторял основные сюжетные моменты. Его создатели были уверены, что за минувшие четыре года зрители не потеряли основную повествовательную линию, более того, этот временной промежуток им был просто необходим, чтобы создать и развить новую субкультуру и мифологию. Второй фильм значительно расширил пространство «Матрицы» и оставил открытым финал, породив надежду на продолжение. Третья картина «Матрица: революция» (2003 г.) обещала ответить на новые вопросы. Чтобы в полной мере понять концепцию и структуру «Матрицы» и «не заблудиться» в бесконечных символах и аллегориях, равно как и оценить по достоинству киноленту, зрителям приходилось в промежутках между выходом на экраны всех трех фильмов делать «домашнее задание».

Для их расшифровки требовалось более глубокое погружение в мир «Матрицы» с помощью других, побочных продуктов. Стратегия масштабного конвергенционного взаимодействия различных средств массовой информации принесла не только значительную экономическую выгоду, но и создала возможность развития контента на основе интегрированной мультимедийной платформы. Она «работала» по принципу некой игровой площадки и для разработчика, и для потребителя одновременно, они стали равноправными участниками постоянно расширяющегося игрового пространства.

«Матрица» была далеко не первым опытом подобного трансмедийного повествования. Основоположником тенденции явились, как ни странно, даже не «Звездные войны», ставшие в свое время беспрецедентным опытом реализации глобальной медиасубкультуры, а низкобюджетный американский фильм ужаса «Ведьмы из Блэра» (The Blair Witch Project), вышедший на экраны в 1999 г. и имитирующий любительское документальное видео о том, как трое студентов заблудились в лесу и пали жертвой нечистой силы.

Для поддержания псевдодокументалистского сюжета создатели проекта задолго до выхода ленты на экраны запустили соответствующий портал в интернете, который обнародовал различные документальные подтверждения активности ведьм в разных областях Америки и следил за ходом фиктивных полицейских расследований и научных изысканий в данной сфере. После огромного успеха фильма в прокате последовал целый ряд комиксов и видеоигр, а также побочных псевдодокументальных короткометражек по мотивам нашумевшей киноистории.

С.169 абз. 1 в полном объеме

Отже, конвергенція змінила саму логіку взаємовідносин між існуючими технологіями, індустрією ЗМІ та іншими сферами суспільного розвитку, ринками, жанрами, медіаформатами та аудиторією. Вона виявилася одним із найзахоплюючих процесів розвитку мультимедійних технологій, відправною точкою створення нового контенту та функціонування нових ЗМІ.

С.145 абз. 5 в полном объеме

Таким образом, конвергенция изменила саму логику взаимоотношений между существующими технологиями, индустрией СМИ и другими сферами общественного развития, рынками, жанрами и медиаформатами и аудиторией. Она оказалась одним из самых увлекательных процессов развития мультимедийных технологий, отправной точкой создания нового контента и функционирования новых СМИ.

С.169 абз. 2 до конца страницы в полном объеме с переходом на С.170

Сьогодні без визначення поняття конвергенції неможливий опис нових ЗМК як феномену сучасної медіаіндустрї, хоча, зрозуміло, що розвиток нових медіа тільки конвергенцією не обмежується.

Л. Манович у своїй книзі „Мова нових медіа « відзначає п'ять ключових властивостей нових засобів масовоїшформацїї, що принципово відрізняють їх на рівні концепції та її стратегічного втілення від усіх попередніх медіаформ: [88, С. 18-21]

• цифрове кодування даних, що полегшує медіапрограмування, яке через посередництво бінарних кодів може бути формалізоване на алгоритмічному рівні;

• модульність, яка визначає структурний розподіл, нецілісність медіаелементів, що споконвічно визначає неієрархічну організацію медіапростору;

• автоматизацію створення та реалізації доступу до медіаконтенту (наприклад, автоматичне моделювання онлайнового дискусійного простору, комп'ютерне редагування зображень тощо);
• мінливість, варіативність медіаформ та контенту, що продовжує своє існування в різних адаптованих версіях вже після публікації оригіналу (ця характеристика визначається постійним наповненням, оновленням та розширенням нового інтерактивного медіаконтенту на противагу фіксованості контенту традиційних медіа, аби не втратити смислової значущості контенту);

• транскодування, що реалізується на рівні передачі та переміщення медійних кодів у межах різних систем, які здійснюють взаємовигідний обмін (головним наслідком транскодування Л. Манович бачить зростання впливу „комп'ютерної логіки» на„творчу логіку", в результаті чого технічні особливості організації цифрової інформації стають визначальними у сфері побудови тексту і наповненні контенту).

Отже, новизна нью-медіа зумовлена, з одного боку, інноваційністю підходу до створення контенту а з іншого – інноваційністю його подання (дизайну, форматування) і поширення. Останнє може здійснюватися через посередництво комунікаційних технологій, включаючи комп'ютерні мережі, інтернет, супутникове та кабельне телебачення і мобільну телефонію.

С.146 в полном объеме с переходом на С.147

Без определения понятия конвергенции было бы невозможно описание новых СМИ как феноменасовременной медиаиндустрии. Но верно и то, что одной конвергенцией развитие новых медиа не ограничивается.

Л. Манович в своей последней книге «Язык новых медиа» отмечает пять ключевых особенностей новых средств массовой информации, принципиально отличающих их — на уровне концепции и её стратегического воплощения — от всех других, известных ранее медиаформ:

1. цифровое кодирование данных, облегчающее медиапрограммирование, которое посредством бинарных кодов может быть формализовано на алгоритмическом уровне;

2. модульность, определяющую структурную распределенность, нецелостность медиаэлементов таким образом, определяет изначально неиерархическую организацию медиапространства;

3. автоматизацию создания и реализации доступа к медиаконтенту (например, компьютерное редактирование изображений, автоматическое моделирование онлайнового дискуссионного пространства и др.);

4. изменчивость, вариативность медиаформ и контента, продолжающего свое существование в различных адаптированных версиях уже после финализации и публикации оригинала (эта характеристика определяется постоянной наполняемостью, обновляемостью и расширением нового интерактивного медиаконтекста в противовес фиксированности контента традиционных медиа, иначе смысловая значимость содержания будет утеряна);

5. транскодирование, реализуемое на уровне передачи и перемещения медийных кодов в рамках различных систем, осуществляющих взаимовыгодный обмен (главным следствием транскодирования Л. Манович видит возрастание влияния «компьютерной логики» на «творческую логику», в результате чего технические особенности организации цифровой информации становятся определяющими в области построения текста и наполнения контента.

Таким образом, новизна новых средств массовой информации обуславливается, с одной стороны, инновационностью подхода к созданию контента, а с другой – инновационностью его представления (дизайна) и распространения. Последнее может осуществляться посредством коммуникационных технологий, включая компьютерные сети, интернет, спутниковое и кабельное цифровое телевидение и мобильную телефонию.

С.170 абз. 1 до конца страницы в полном объеме с переходом на С.171 абз. 1-3

Відтепер існуючі засоби масової інформації здійснюють перехід у цифровий режим, доступний комп'ютеру У результаті маємо графіку, рухоме зображення, звук, форми, простір і тексти, що перетворюються на комп'ютерну інформацію, тобто медіа перетворюються на нью-медіа. Таким чином, дигіталізація стає наступним після конвергенції визначальним чинником розвитку нових засобів масової інформації.

За великим рахунком, нові ЗМІ можуть з самого і початку працювати також і з аналоговою інформацією, як це роблять традиційні медіаресурси. Важливо розуміти, що мультимедійні технології самі по собі довгий час існували в нецифрових форматах, наприклад: комп'ютерні спецефекти в кіно або комп'ютерна графіка в телевізійних спортивних трансляціях. Проте кінцевим результатом діяльності нових засобів масової інформації є виробництво цифрового медіапродукту. Уся цифрова інформація має, у свою чергу, ряд характеристик, які не властиві аналоговій. Спробуємо виділити найбільш важливі з них:

адаптивність; цифровий контент легко видозмінюваний на усіх стадіях виробництва, включаючи створення, зберігання, доставку та використання кінцевим одержувачем;

Мережева мобільність: цифровий контент може бути переданий будь-якій кількості користувачів у будь-який час і в будь-яку географічну точку;

стискувальніспь та масштабованість: великі обсяги інформації у цифровому вигляді можна пакетувати та архівувати до мінімальної фізичної ваги, щоб вони легко вміщувалися на СD, зберігалися на онлайнових серверах, чи збільшувати у розмірах без втрати якості зображення;

вимірюваність та гнучкість: мережевий простір має унікальний інструментарій (наприклад, лічильники відвідувань), що дозволяє швидко оцінити популярність будь-якої інформації. У журналістів і видавців з'являються нові можливості для безперервного моніторингу ефективності своєї діяльності і миттєвого опитування споживачів. Гнучкість інформації виявляється, таким чином, у можливості швидкого оновлення і доповнення контенту відповідно до його популярності і розвитку, змін актуальності подій;

— взаємозв'язаикть: властивість цифрової інформації, я ка апелює до природи гіпертексту;

— персональність орієнтування: відображає можливість користувача вести вільний багаторесурсний пошук у системі дигіталізованого контенту, обираючи інформацію, що задовольняє персональні запити.

Характеризуючи сучасний етап розвитку медіаіндустрїі, зумовлену бумом цифрових технологій, А.Еверет уводить поняття „цифрової текстуалізації, чи „дигітекстуалізації" (digitextuality), що належить до систему інтеграції нових медіаформатів з мультимедійними технологіями [89, С. 5].

Цей термін-неологізм А.Еверета поєднав два смислових образи: дигіталізацїї, що характеризує основну масу комп'ютерних технологій і сучасних медаїпроцесів, та інтертекстуалізації — терміна, введеного Ю.Кристєвою, який стосується також і електронної логіки побудови тексту та базується на багаторівневому цитуванні або відсиланні читача до інших текстів, із фрагментів яких складається, на думку Ю.Кристєвої, такий виклад [90, С. 63]. Термін „дигітекстуалізація" інтегрує, таким чином, дві актуальні для сучасного розвитку медіа індустрії тенденції: переведення даних і медіаформатів у цифровий режим, з одного боку, та побудова нової техніки комп'ютерного тексту, з іншого. За допомогою введеного поняття А.Еверет пропонує розглядати нову етику та естетику електронного медіапростору в контексті загальних глобалізаційних і конвергентних процесів.

В основу концепції дигітекстуалізації А.Еверет кладе поняття „клікової теорії" (від англ." сlіск" — щиглик, клацання, звук при роботі з комп'ютерною мишкою). А.Еверет пов'язує модифікацію людської життєдіяльності і сприйняття медіадійсності зі зростанням ролі технологій та технічних пристроїв, що збільшують „ клікове задоволення".

3 „кліковою теорією" людського сприйняття медіатехнологій Л.Еверета нерозривно пов'язана теорія „клікової свідомості", яка, на думку психологів, характеризує більшість представників сучасного молодого покоління. „Кліковість" полягає у сприйнятті інформації та візуальних образів нелінійно, фрагментарно, множинно, на основі мультиканальних, обмежених у часі, ресурсів. Класичним прикладом такої свідомості може бути те, як сучасна молодь, на відміну від своїх батьків, дивиться телевізійні канали від телефільмів до новин: з пультом у руках, постійними «кліками» перемикаючи канали і намагаючись скласти цілісну картину на основі уривчастих інформаційних потоків.

С.147 абз. 1 в полном объеме; абз. 3-4 в полном объеме; С.148 абз. 1-5 в полном объеме

«Все существующие средства массовой информации так или иначе осуществляют переход в «цифровой режим», доступный компьютеру, — отмечает Л.. Манович. — В результате мы имеем графику, движущиеся изображения, звук, формы, пространства и тексты, превращающиеся в компьютерную информацию»

По большому счету, новые СМИ могут изначально работать и с аналоговой информацией, как это делают традиционные медиаресурсы. Важно понимать, что мультимедийные технологии сами по себе довольно долгое время существовали в нецифровых форматах, например: компьютерные спецэффекты в кино или компьютерная графика в телевизионных спортивных трансляциях. Однако конечным результатом деятельности новых средств массовой информации является производство цифрового медиапродукта. Вся цифровая информация обладает, в свою очередь, рядом характеристик, не свойственных информации аналоговой. Попробуем суммировать наиболее важные из этих свойств:

«Манипулятивность» - цифровой контент легко видоизменяем и адаптируем на всех стадиях производства, включая создание, хранение, доставку и использование конечным получателем;

«Сетевая мобильность» — цифровой контент, существующий в Сети, может быть передан любому числу пользователей в любой момент времени и в любую географическую точку;

Сжимаемость и масштабируемость — большие объемы информации в цифровом виде можно пакетировать и архивировать до минимального физического «веса», чтобы они легко помещались на CD или хранились на онлайновых серверах, или, наоборот, увеличивать в размерах без ущерба для качества изображения;

Гибкость и измеримость — сетевое пространство обладает уникальными инструментами (например, счетчики посещений), позволяющими быстро оценить популярность той или иной информации. У журналистов и издателей появляются новые возможности для непрерывного мониторинга эффективности своей деятельности и мгновенного опроса мнения потребителя Гибкость информации выражается, таким образом, в возможности быстрого обновления и дополнения цифрового контента в соответствии с его популярностью и развитием и изменением актуальности событий;

Взаимосвязанность - свойство цифровой информации, апеллирующее к природе гипертекста и гиперссылок;

Персональная ориентированность — относящееся к возможности пользователя вести свободный многоресурсный поиск в системе дигитализированного контента, отбирая информацию, наиболее удовлетворяющую его персональному запросу.

Характеризуя современную фазу развития медиаиндустрии, обусловленную бумом цифровых технологий, А Эверетт вводит понятие «цифровой текстуализации», или «дигитекстуализации (digitextuality), относящееся к системе интеграции новых медиаформатов с мультимедийными технологиями

В лингвистической основе понятия, явившегося авторским неологизмом в английском языке, лежит синтез двух смысловых образов: оцифровки, или «дигитализации», характеризующей основную массу компьютерных технологий и современных медиапроцессов, и «интертекстуализации» - термина, введенного теоретиком Джулией Кристевой (Julia Kristeva) и относящегося к электронной логике построения текста, базирующейся на многоуровневом цитировании и «отсылке» читателя к ряду других текстов, из фрагментов которых составляется, по мнению Кристевой, новое повествование. Термин «дигитекстуализация» интегрирует, таким образом, две актуальные для современного развития медиаиндустрии тенденции: перевод данных и медиаформатов в цифровой режим, с одной стороны, и построение. новой техники «компьютерного» повествования, с другой. С помощью введенного понятия А. Эверетт предлагает рассматривать новую этику и эстетику электронного медиапространства в контексте общих глобализационных и конвергенционных процессов.

В основу концепции «дигитекстуализации» А. Эверетт кладет понятие «кликовой теории» (от англ. «click» – щелчок, звук, возникающий при работе с компьютерной мышкой, джойстиком игровой приставки, пультом дистанционного управления и т.п.). А. Эверетт связывает модификацию человеческой жизнедеятельности и восприятия медиадействительности с возрастанием роли технологий и технических устройств, преумножающих «кликовое удовольствие»

С «кликовой теорией» человеческого восприятия медиатехнологий А. Эверетта неразрывно связана концепция «кликового сознания», характеризующая, по мнению психологов, подавляющее большинство представителей современного молодого поколения. «Кликовость» заключается в восприятии информации и визуальных образов нелинейно, фрагментарно, множественно, на основе мультиканальных, ограниченных по времени ресурсов. Классическим примером может стать то, каким образом современная молодежь, в отличие от своих родителей, смотрит телевизионные программы, от телефильмов до новостей: с пультом в руках, постоянными «кликами» переключая каналы и пытаясь составить целостную картину на основе множества обрывочных информационных потоков.

С.174 абз. 5 с переходом на С.175 в полном объеме

В інтернеті існує популярний цікавий проект, який активно просуває цифрову парадигму в маси; з 1995 року в мережі з'явився авторський портал Брюса Стерлінга (Bruce Sterling) під назвою „Проект мертвих медіа" (Dead Media Project). [96]. На ньому аналізуються нові медіа у контексті тривалого історичного розвитку медіатехнологій. Централізовані, традиційні засоби масової інформації XX століття погано адаптовані до постмодерністського високотехпологічного середовища нового часу; — стверджує Б.Стерлінгу своєму проекті. На думку дослідника, не всі засоби масової комунікації та медійні технології здатні пережити конкуренцію з більш прогресивними моделями. Як доказ автор наводить на своєму порталі приклади великої кількості комунікаційних засобів, які „померли на колючому дроті технологічних змін.

Усі приклади „мертвих медіа" класифіковані більш ніж на сорок часових та тематичних категорій. Згадуються потатограф Барлоу, фонограф, кінорама, голубина пошта, геліографія, телегармоніум тощо. Самі назви багатьох з цих комунікаційних технологій сьогодні не знайомі сучасному споживачеві.

Але практика, як на нашу думку, довела, на противагу теорії Б.Стерлінга, що старі ЗМК не вмирають і не відмирають. Що дійсно застаріває, так це інструменти, механізми, завдяки яким ми отримуємо доступ до того чи іншого медійного контенту, — тобто технології доставки. Більшість пристроїв і технологій, наведених Б .Стерлінгом, належить саме до цій категорії. Технології доставки втрачають актуальність, і їм на зміну приходить щось більш сучасне. Проте медійна система від цього тільки виграє й еволюціонує.

У цьому сенсі більш реалістичним і перспективним видається другий підхід до прогнозування розвитку сучасної індустрії ЗМК — конвергентний. У його основу покладено ідею ефективної конвергенції, тобто сполучення, поєднання різних медіаформ та технологій, яка забезпечує позитивну динаміку сектору засобів масової інформації. Прибічники конвергентного підходу вбачають майбутнє медіаіндустрії в активній взаємодії традиційних та нових ЗМК, що здатне вивести медіаринок на новий ступінь реалізації інформаційно-комунікаційної місії.

С.160 абз. 4-5 в полном объеме; С.161 абз. 1-2

интересно привести пример популярного интернет-проекта, активно продвигающего цифровую парадигму в массы. С 1995 г. в Сети существует авторский портал Брюса Стерлинга (Bruce Sterling) под названием «Проект мертвых медиа» (Dead Media Project) 191. На нем анализируются новые медиа в контексте длительного исторического развития медиатехнологий. Централизованные, традиционные СМИ 20-го века плохо адаптированы к постмодернистской высокотехнологичной среде нового времени, утверждает Б.Стерлинг в «Проекте мертвых медиа»192. По мнению исследователя, далеко не все средства массовой информации и медийные технологии способны пережить конкуренцию с более прогрессивными моделями. В доказательство Б.Стерлинг приводит на своем портале примеры огромного количества коммуникационных средств, которые «умерли на колючем проводе технологических перемен».

Все примеры «мертвых медиа» классифицированы и разбиты на свыше сорока временных и тематических категорий. Упоминаются потатограф Барлоу, Минитель, цветочные коды, бибилиокадавр, электрическая ручка Эдисона, камера обскура, фонограф, кинорама, голубиная почта, гелиография, фенакистоскоп, телегармониум и др. Сами названия многих из этих коммуникационных технологий не представляются знакомыми современному потребителю.

Так или иначе, в противовес теории Б.Стерлинга история доказала, что по большей части старые СМИ не умирают и не отмирают. Что по-настоящему устаревает, так это инструменты (механизмы), посредством которых мы получаем доступ к тому или иному медийному контенту – т.е. технологии доставки. Большинство из устройств и технологий, приведенных Стерлингом, относятся именно к этой категории. Технологии доставки теряют актуальность, и им на смену приходят более совершенные решения. Однако медийная система от этого только выигрывает и эволюционирует.

В этом смысле более реалистичным представляется второй подход к прогнозированию развития современной индустрии СМИ – конвергенционный. В его основу положена рассмотренная в данной работе идея эффективной конвергенции, т.е. сочетания различных медиаформ и технологий, обеспечивающая положительную динамику сектора средств массовой информации. Сторонники конвергенционного подхода видят будущее медиаиндустрии в активном взаимодействии старых и новых СМИ, способном вывести медиарынок на качественно новую ступень реализации информационно-коммуникационной миссии.

И.М. АРТАМОНОВА

Параграф 3.1.3. «Интернет-телевидение»

Параграф 3.1.2. «Интернет-радио»

КСЕНИЯ КАРЯКИНА

МУЛЬТИМЕДИА КАК ФАКТОР ТРАНСФОРМАЦИИ СОВРЕМЕННОЙ МЕДИАИНДУСТРИИ: ГЕНЕЗИС И РАЗВИТИЕ НОВЫХ СМИ

С.283 абз. 1 в полном объеме

Найважливішим досягненням телебачення на основі широкого використання мультимедійних технологій є створення нової моделі — вебкастингу (webcasting), у межах якої реалізація цільового тематичного контенту здійснюється тільки через інтернет. Вебкастинг став новим ступенем розвитку телемовлення після традиційної моделі (бродкастинг) та цифрової (нероукастинг).

С.157 абз. 1 в полном объеме

Главным достижением телевидения на основе широкого использования мультимедийных технологий явилось создание новой вещательной модели, получившей название «вебкастинга» (webcasting), в рамках которой реализация целевого тематического контента осуществляется исключительно посредством интернета. Вебкастинг стал новой ступенью развития телевещания вслед за традиционной широковещательной моделью (бродксатинг) и цифровой узковещательной (нэрроукастинг).

С.291 абз. 4 в полном объеме

Показовим є досвід розвитку радіоіндустрії в інтернеті. Мережевий простір надав радійному сектору унікальні можливості для створення дійсно нового, креативного продукіу, яе обмеженого традиційними стандартами. Переваги інтернету для радіомовлення полягають утому, що, по-перше, інтернет дозволяє проникнути туди, куди радіосигнал не доходить, і де трансляція коштує настільки дорого, що економічно стає невиправданою. Інтернет у цьому випадку є засобом комунікації зі слухачами, які знаходяться поза зоною прийому радіостанції. Важливим є також і те, що на відміну від наземного мовлення, інтернет-простір не обмежений кількістю вільних радіочастот. По-друге, інтернет дозволяєстворити віртуальний клуб прихильників радіостанції, які можуть спілкуватися та обговорювати музичні та навколомузичні теми в інтерактивному режимі. По-третє, будь-яка радіостанція, утому числі й музична, надає великий обсяг інформації, а унікальні можливості інтернету дозволяють зробити цю інформацією, з одного боку, візуальною, а з другого – більш доступною.

С.154 абз. 3 в полном объеме

Показателен опыт развития радиоиндустрии в интернете. Сетевое пространство предоставило радийному сектору уникальные возможности для создания по-настоящему нового, креативного продукта, не ограниченного традиционными стандартами. Достоинства интернета для радиовещания заключены в том, что, во-первых, интернет дает возможность проникать туда, куда радиосигнал не доходит, и где трансляция стоит настолько дорого, что экономически не оправдана. Интернет в данном случае становится средством коммуникации со слушателями, которые находятся вне зоны приема радиостанции. Важно и то, что, в отличие от наземного вещания, интернет-пространство не ограничено числом свободных радиочастот. Во-вторых, интернет позволяет создать виртуальный клуб поклонников радиостанции, которые могут общаться и обсуждать музыкальные и околомузыкальные темы в интерактивном режиме. В-третьих, любая радиостанция, в том числе и музыкальная, сообщает большой объем информации, и интернет позволяет эту информацию делать, с одной стороны, визуальной, с другой – более доступной.

С.292 абз. 2-7 в полном объеме

Вихід у мережевий простір і дигіталізація радіоіндустрії починаються з середини 1990-рр. та можуть бути відзначені таким ключовими процесами:

• використання цифрових інформаційно-комунікаційних технологій для створення, збереження і редагуваня контенту;
• електронне поширення радіоконтенту, включаючи програми, музику і рекламу;

використання інтернету як радіоканалу для комплексного радіомовлення у мережевому просторі, що дозволяє обійти традиційні географічні і технологічні обмеження для доступу слухачів до радіоефіру.

Ці можливості інтернет-радіо привели до появи великої кількості альтернативних радіостанцій, що орієнтовані на свою аудиторію, транслюють вузькотематичні або жанрові програми. З іншого боку, неподконтрольність інтернету урядовій цензурі перетворила радіоіндустрію на один із могутніх інструментів незалежного медіавираження. Прикладом цього може бути досвід югославської радіостанції „Радіо В92". У 1990-ті рр. під час воєнних дій в Югославії сербський уряд намагався припинити мовлення опозиційної радіостанції. У відповідь на офіційні санкції радіостанціяя перевела усе мовлення у цифровий формат, розмістивши свій портал на голандському їнтернет-сайті XS4ALL (access for all, или доступ для всех), а потім налагодила мовлення на Белград за допомогою міжнародних медіакорпорацій, таких як „Бі-бі-сі" і „Голос Америки" [62].

Сьогодні у всьому світі більше ніж п'ять тисяч різних радіостанцій здійснюють мовлення в інтернеті. В Україні таких проектів небагато, але не можна сказати, що їх зовсім немає. Значна їх частина розвивається навіть не у глобальному кіберпросторі, а на рівні локальних мереж, у яких просуванням свого продукту займаються непрофесійні ді-джеї шанувальники альтернативної музики та журналітисти-початківці-еспериментатори.

Другою складовою радіоіндустрії в інтернет-просторі є створення офіційних мережевих представництв офлайнових радіостанцій, які не тільки здійснююсь в інтернеті додаткове мовлення, але, як і всі друковані , використовують онлайнові портали для розширення свого інформаційного контенту. Так, один із найбільш успішних російських вкладів - портал радіостанції „Эхо Москвы" (www.echo.msk.ru). На ньому, окрім радіомовлення, — програми радіопередач, текстовий архів випущених програм, інформація про співробітників та гостей радіостанції, різноманітні інтерактивні заходи, онлайнові дискусії тощо. Інший приклад „розумного радіопорталу" — вебсайт „Радіо Свобода" (www/svobodaorg). де представлені останні новини, архіви програм, розшифровки ефірів тощо.

Одним із останніх досягнень радіоіндустрії в інтернеті є мовлення в RSS- чи Atom-каналі, що пропонує альтернативні програми, музичне наповнення, яке отримало назву „підкастинг" (за аналогією з моделями ревізійного мовлення: бродкастинг, нерроукасгинг, вебкастинг). Підкастингове радіомовлення — принципово новий медіаресурс, що залучає все більшу аудиторію. Так, у Рунеті наймасштабнішим і найпоіпулярнішим підкастинговим порталом є незалежний проект «russianpodcasting.ru" (http://rpod.ru/).

С.154 абз. 4 в полном объеме; С.155 в полном объеме

Дигитализация и выход в сетевое пространство радиоиндустрии начинаются в середине 1990-х гг. и могут быть отмечены тремя ключевыми процессами:

1. применением цифровых информационно-коммуникационных технологий для создания, хранения и редактирования контента;

2. электронным распространением радиоконтента, включая программы, музыку и рекламу;

3. использованием интернета как радиоканала для комплексного радиовещания в сетевом пространстве, позволяющем обойти традиционные географические и технологические ограничители для доступа слушателей к радиоэфиру.

Эти возможности интернет-радио привели к появлению большого числа альтернативных радиостанций, транслирующих узкотематические и жанровые программы, такие как интеллектуальные радиопьесы, комедийные выступления и др. С другой стороны, неподконтрольность интернета правительственной цензуре превратила радиоиндустрию в один из мощных инструментов независимого медиавыражения. В качестве примера приведем опыт югославской радиостанции «Радио В92». В 1990-е гг. во время военных действий в Югославии сербское правительство попыталось закрыть оппозиционную радиостанцию. В ответ на официальные санкции радиостанция «Радио В92» перевела все вещание в цифровой формат, разместив свой портал на голландском интернет-сайте XS4ALL (access for all, или доступ для всех), а затем наладила вещание на Белград с помощью международных медиакорпораций, таких как «Би-би-си» и «Голос Америки».

Сегодня во всем мире более 5 тыс. различных радиостанций, вещающих исключительно в интернете. В России таких проектов пока немного, но все же нельзя сказать, что их совсем нет. Значительная их часть развивается даже не в глобальном киберпространстве. а на уровне локальных сетей, в которых продвижением своего продукта занимаются непрофессиональные ди-джеи, поклонники альтернативной музыки и начинающие журналисты- экспериментаторы.

Другой составляющей выхода радиоиндустрии в интернет-пространство является создание официальных сетевых представительств офлайновых радиостанций, которые не только осуществляют в интернете дополнительное вещание, но, как и печатные СМИ, используют онлайновые порталы для расширения своего информационного контента. Один из наиболее успешныхроссийских примеров — портал радиостанции «Эхо Москвы». На нем, помимо собственно радиовещания, — программы передач, текстовой архив вышедших программ, информация о сотрудниках и гостях радиостанции. А также здесь проводятся различные интерактивные мероприятия, онлайновые дискуссии с гостями и др. Другой пример «умного радиопортала» — вебсайт «Радио Свобода», где представлены свежие новости, архивы программ и расшифровки эфиров и т.д.

Одним из последних достижений радиоиндустрии в интернете явилось вещание в RSS- или Atom-канале, предлагающее, как правило, альтернативные программы и музыкальное наполнение и получившее название «подкастинг» (по аналогии с моделями телевизионного вещания: бродкастинг, нэрроукастинг, вебкастинг). Подкастинговое радиовещание — принципиально новый медиаресурс, привлекающий все большую аудиторию. В Рунете самым масштабным и популярным подкастинговым порталом является независимый проект «russianpodcasting.ru»

И.М. АРТАМОНОВА

Параграф 3.1.1. «Текстові Інтернет-ЗМІ»

АЛЕКСАНДР ГАНЮШИН

КОНВЕРГЕНЦИЯ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАТИВНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В КОНТЕКСТЕ ТЕОРИИ УНИВЕРСАЛЬНОГО ЭВОЛЮЦИОНИЗМА

(С.12 — 30)

С.257-258 абз. 7 с переходом

Єдине дигігальне підґрунтя; дозволили аналоговим технологіям – конкурентам розвиватисяяк цілісній багатофункціональній системі, суперництво аналогової дивергенції змінилося на партнерство цифрової конвергенції. Цифрові технологи дозволили спростити методи збирання та обробки інформації, запропонувавши універсальні принципи експлуатації різних пристроїв та їхню взаємодію з персональним комп'ютером. Аналіз пропозицій на ринку засобів мобільного зв'язку виявляє чітку тенденцію до об'єднання в одне ціле пристроїв збирання (фотоапарат /відеокамера) та передачі (телефон) інформації. Отже цифрова фотографія охоплює нову масову аудиторію, включає людей у спілкування, трансформується у таке перспективне явище, як мобілографія. А це сприяє підвищенню соціальної активності: кожний власник мобільного телефону з камерою стає потенційним кореспондентом інформаційного суспільства.

С.29 абз. 1 предложение «Единая дигитальная база…» и до конца абзаца

Единая дигитальная база позволила конкурировавшим аналоговым технологиям развиваться как целостной многофункциональной системе, соперничество аналоговой дивергенции сменилось партнерством цифровой конвергенции. Цифровые технологии позволили упростить методы сбора и обработки информации, предложив универсальные принципы эксплуатации различных устройств и их взаимодействия с персональным компьютером. Анализ предложения на рынке средств мобильной связи обнаруживает четкую тенденцию к объединению в одно целое устройства сбора (фотоаппарат/видеокамера) и передачи (телефон) информации. Таким образом, цифровая фотография охватывает новую массовую аудиторию. Доступность и простота технологии цифровой фотографии порождают интерес в обществе; таким образом цифровая фотография включает людей в общение, трансформируется в такие явления, как мобилография. Повышается социальная активность: каждый владелец сотового телефона с камерой становится потенциальным корреспондентом информационного общества.

И.М. АРТАМОНОВА

Параграф 3.2. «Блоги»

АЛЕКСАНДР ГАНЮШИН

КОНВЕРГЕНЦИЯ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАТИВНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В КОНТЕКСТЕ ТЕОРИИ УНИВЕРСАЛЬНОГО ЭВОЛЮЦИОНИЗМА

(12 – 30)

С.316 абз. 3 в полном объеме

Нові форми комунікації, такі як блог, розширюють вербальну форму діалогу, доповнюючи її опціями коментаря, розміщення посилань, переговорів у режимі онлайн. Створення професійних інтернет-товариств є надзвичайно цінним самою можливістю розширення кола знайомств, організації дискусійних, тематичних блогів. Така універсальна форма діалогу учених товариств дозволяє проводити наукові конференції і дослідження з колегами із різних міст. Діалог у формі блогу чи інтернет-конференції є також перспективним потенційною можливістю переміщення ідей, теорій, гіпотез, опублікованих в інтернеті. Результатам такого діалогу учених стає формування єдиної наукової картини світу.

С.13 абз. 2 предложение 1-5

Новые формы коммуникации, такие как блог, расширяют вербальную форму диалога, дополняя ее опциями комментария, размещения ссылок, переговоров в режиме онлайн. Создание профессиональных интернет-сообществ чрезвычайно ценно возможностью расширения круга знакомств, организации дискуссионных, тематических блогов, наличием агрегатора поиска в блогах. Такая универсальная форма диалога ученых сообществ позволяет проводить научные конференции и исследования с коллегами из разных концов света. Диалог в форме интернет-конференции или блога перспективен потенциальной возможностью перемещения идей, гипотез, теорий, высказанных на его страницах, сквозь различные схожие ресурсы для оптимизации их содержания и сбора вокруг этих тем новых сообществ. Результатом диалога ученых, работающих в различных областях, становится формирование единой научной картины мира.

И.М. АРТАМОНОВА

Параграф 3.2. «Блоги»

ЯНА ЖАРЧИНСКАЯ

WEB 2.0 – НОВОЕ ИНТЕРАКТИВНОЕ МЕДИАПРОСТРАНСТВО

(С.74 – 122)

С.301 абз. 2 предложение 1-3 в полном объеме; абз. 3 в полном объеме

Блоги сьогодні використовують колективний розум як фільтр. В інтернеті з'явилося поняття, яке Джймс Суровецкі назвав „мудрістю мас". Колективна увага блогосфери сама по собі стала оцінило якості контенту, а швидкість і можливість широкого поширення інформації ставить традиційні медіа у жорсткі рамки у питаннях оперативності та якості контенту.

Інтернет-медіа традиційного формату також розглядають індивідуальні блоги як конкурентів, але суперництво ведеться не з конкретним блогом, а з блогосферою у цілому. І це можна розглядати не як зіткнення сайтів, а як різні парадигми мислення.

И далее идет цитата из А.Носика, как и в дипломе Жарчинской

С.91 абз. 1-2 в полном объеме

блоги используют коллективный разум как фильтр. На сцене появилось то, что Джеймс Суровецки назвал «мудростью масс». Коллективное внимание блогосферы само по себе стало оценкой качества контента. А быстрота и возможность широчайшего распространения информации ставит традиционные медиа в жесточайшие рамки в вопросах оперативности и качества контента.

Интернетмедиа традиционного формата также рассматривают индивидуальные блоги как конкурентов, но соперничество ведется не с конкретным блогом, а с блогосферой в целом. Это столкновение не сайтов, а парадигм мышления.

С.302 абз. 1 в полном объеме после цитаты из Носика

На сьогодні цей неформальний прогноз виправдовується, оскільки найуспішніші приклади створення інформаційних продуктів — єднання принципів ЗМІ з інтерактивними технологіями блогосфери. Так, у 2005 р. 70 журналістів об'єдналися в онлайновий проект Open Source Media (OSM), покликаний поєднати класичну журналістику і блоги. Open Source Media (OSM) — це медіапроект, авторами якого є професійні журналісти. Формат видання близький до блогу. Окрім текстів журналістів, що входять до проекту, на сайті транслюється автоматично поновлювана стрічка новин від інформаційних агентств.

С.96 абз. 1 в полном объеме тоже после цитаты из статьи Носика; абз. 2

Пока этот неформальный прогноз вполне оправдывается. Сегодня самые успешные примеры создания информационных продуктов – единение принципов СМИ с интерактивными технологиями блогосферы. Так, в 2005 году 70 журналистов объединились в онлайновый проект Open Source Media, призванный объединить классическую журналистику и блоги. Open Source Media (OSM) – это медиапроект, авторами которого являются профессиональные журналисты. Помимо текстов журналистов, входящих в проект, на сайте транслируется автоматически обновляемая лента новостей от информационных агентств.

С.302 абз. 2 в полном объеме

З огляду на обмеження ресурсів уваги кінцевого споживача інформації між традиційними ЗМІ та блогосферою точиться боротьба. Зростання блогів на душу населення у розвинених країнах неминуче супроводжується зниженням споживання продукції традиційних ЗМІ. У той же час, поки блогери перемагають за кількістю, традиційні ЗМІ перемагають за професійністю. Дослідження GlobeScan, що було проведене у 10 країнах на замовлення Reuters и BBC на початку 2006 р., досить наочно показує цю перевагу [75]: телебаченню, заданими цього дослідження, довіряють 82% публіки, газетам — 75%, радіостанціям -67%, супутниковим каналам — 56%, а блогам — лише 25%. Треба при цьому зазначити, що за різними даними, тільки окремі блогери розглядають свої тексти як професійну журналістику. Так, у процитованому вище звіті Pew Internet & American Life 34% американських блогерів назвали свою діяльність журналістикою, а 65% не відчували ніякої співпричетності до цієї професії. Лише 56% практикують перевірку використуваних фактів, а 57% беруть за правило посилатися на джерела при викладенні чужих повідомлень.

С.98 абз. 1 в полном объеме

В силу ограниченности ресурсов внимания конечного потребителя информации между традиционными СМИ и блогосферой ведется борьба. Потребление блогов на душу населения в развитых странах неизбежно сопровождается снижением потребления продукции традиционных СМИ (в первую очередь — их сайтов). В то же время, пока блогеры берут числом, традиционные СМИ побеждают умением. И исследование GlobeScan проведенное в 10 странах по заказу Reuters и BBC в начале 2006 года, очень наглядно описывает это преимущество. Телевидению, по данным этого исследования, доверяют 82% публики, газетам — 75%, радиостанциям — 67%, спутниковым каналам — 56%, а блогам — всего 25%. И не зря: по разным данным, весьма незначительное число самих блогеров рассматривают свои тексты как профессиональную журналистику. В процитированном выше отчете Pew Internet & American Life 34% американских блогеров назвали свое занятие журналистикой, а 65% не ощущали никакой своей причастности к этой профессии. Лишь 56% признались, что практикуют проверку проверяемых фактов, и лишь 57% сказали, что имеют обыкновение ссылаться на источники при пересказе чужих сведений.

С.304-305 абз. 5 в полном объеме

Традиційні ЗМІ, що історично займали певну інформаційну нішу, сьогодні змушені її ділити з блогами і блогерами, більшість з яких не с журналістами. У просторі, де один користувач відчуває себе рівним з іншим, горизонтальні зв'язки набувають особливого значення: люди об'єднуються у соціальні мережі.

С.104 абз. 2-3 в полном объеме

Традиционные СМИ, исторически занимавшие информационную нишу, сегодня вынуждены делить ее с блогами и блогерами, подавляющее большинство которых даже не является журналистами. В пространстве, где один пользователь чувствует себя равным другому, горизонтальные связи приобретают особенное значение, люди объединяются в социальные сети.

С.305 абз. 1 в полном объеме

Сьогодні перед мережевим товариством постає багато питань: регулювання правових аспектів, розробка етичних норм, удосконалення систем захисту конфіденційності користувача — зміни, що відбуваються, хоча й доволі повільно, дозволяють сподіватися, що кожен зацікавлений користувач зможе взяти участь в їхньому вирішенні.

С.104 абз. 4 в полном объеме

Сегодня перед сетевым сообществом стоитмного вопросов – регулировка правовых аспектов, разработка этических норм, совершенствование систем защиты конфиденциальности пользователя, – изменения, которые происходят, позволяют надеяться на то, что каждый заинтересованный пользователь сможет принять участие в их решении.

И.М. АРТАМОНОВА

Параграф 3.2. «Блоги»

КСЕНИЯ КАРЯКИНА

МУЛЬТИМЕДИА КАК ФАКТОР ТРАНСФОРМАЦИИ СОВРЕМЕННОЙ МЕДИАИНДУСТРИИ: ГЕНЕЗИС И РАЗВИТИЕ НОВЫХ СМИ

(С.123 – 185)

С.310 абз. 1 последнее предложение

Але більшість блогів — це універсальний інтегрований медіаконтент широкої тематичної спрямованості.

С.167 абз. 5 в полном объеме

Однако большинство блогов - это универсальный интегрированный медиаконтент широкой тематической направленности.

С. 312 абз. 4 со слов «Очевидним є…»

Очевидним є, що як вид медіаконтенту блоги стали нащадками примітивних онлайнових щоденників, які велися виключно у персоніфікованій формі ще першими користувачами цифрової комунікаційної системи Usenet. Проте, сучасні блоги принципово відрізняються від простих користувацьких щоденників, оскільки мають велике практичне значення для широкого кола персонально незацікавлених користувачів і представників засобів масової інформації.

С.167 абз. 6 в полном объеме

Очевидно, что как вид медиаконтента блоги стали наследниками примитивных онлайновых дневников, которые велись исключительно в персонифицированной форме ещё первыми пользователями цифровой коммуникационной системы Usenet. С другой стороны, современные блоги принципиально отличаются от простых пользовательских дневников, поскольку представляют немалую практическую значимость для широкого числа персонально незаинтересованных пользователей и представителей средств массовой информации.

С.313 с абз. 1 (классификация) в полном объеме

За принципами відповідності стандартам та ознаками медіаресурсів блоги можна класифікувати так:

1. До першої категорії належать блоги, що ведуть професійні журналісти на добровільній чи корпоративній основі у межах інтернет-порталів офіційних засобів масової інформації. Такі блогові секції, які є, по сутті, жанровим продовженням основного медіаконтенту онлайнових ЗМІ чи інтернет-представництв традиційних друкованих та електронних видань, мають сьогодні більшість світових медіаресурсів.

2. Корпоративні блоги, які ведуть офіційні організації чи громадські діячі, які реалізують таким чином механізми інтерактивної комунікації між офіційним особами і пересічними користувачами. Сьогодні в інтернеті є блоги відомих політиків, а також працівників їхнього апарату. За посередництвом цих блогів будь-який відвідувач може поставити свої запитання й оперативно отримати відповідь. Особливо ефективно ці комунікаційні механізми блогосфери можуть бути використані у ході політичних виборчих кампаній, як це було зроблено у 2008р. у США.

3. Особистісно-зорієнтовані блоги ведуть індивідуальні незалежні автори, які не мають відношення до засобів масової інформації чи офіційних структур. Ці блоги не мають системної періодичності, але мають мігруючу немасову аудиторію, їхні автори не є професійними журналістами і не обмежені у своїй творчості ні нормами редакційної полпнки, ні загальноприйнятими стандартами професійної етики. Проте одночасно з цим індивідуальні блоги можуть мати тимчасову інформаційну цінність для свого читача.

С.167-168 с абз. 7 (классификация) в полном объеме

блоги по принципу их соответствия стандартам и признакам медиаресурсов. Можно выделить три основные категории.

1. К первой категории относятся блоги профессиональных журналистов, которые ведутся на добровольной или корпоративной основе в рамках интернет-порталов официальных средств массовой информации. Такими блоговыми секциями, являющимися, по сути, жанровым продолжением основного медйаконтента онлайновых СМИ или интернет-представительств традиционных печатных и электронных изданий, обзавелось сегодня большинство крупных мировых медиаресурсов.

2. Вторую категорию составляют так называемые «корпоративные» блоги, которые ведутся официальными организациями или общественными деятелями и реализуют, в первую очередь, механизмы интерактивной коммуникации между официальными лицами и обывателями. Так, сегодня в интернете можно найти блоги известных политиков, в том числе и занимающих лидирующие правительственные позиции, а также сотрудников их аппарата. Посредством этих блогов любой посетитель может задать интересующие его вопросы и оперативно получить ответ, не отстаивая в очереди за личной аудиенцией. Особенно эффективно эти коммуникационные механизмы блогосферы могут быть использованы в рамках политических избирательных кампаний, как это было сделано в ходе президентских выборов 2004 г. в США

3. Наконец, третью выделяемую нами блоговую группу составляют личностно-ориентированные блоги, которые ведутся индивидуальными независимыми авторами и не имеют отношения к существующим средствам массовой информации или официальным структурам. Они, как правило, не периодичны, имеют мигрирующую, по большей части немассовую аудиторию, их авторы не являются профессиональными журналистами и не ограничены в своем творчестве ни нормами редакционной политики, ни общепринятыми стандартами профессиональной этики. Одновременно с этим индивидуальные блоги могут иметь (и, как правило, именно так все и происходит) временную информационную ценность для своего читателя.

С.314-315 с абз. 2 в полном объеме

На сьогодні блоги можуть існувати не тільки як хаотичні індивідуальні онлайнові щоденники, але і як структуровані у єдину медіаекосистему. Прикладом такої системи може бути модель південно-корейської інтернет-газети " OhmyNews « (керівник проекту Оу Йон Хо (Oh Veob-ho), заснованому лютому 2000 р., принципом якої с „Кожний громадянин-репортер», адже журналіст - це не екзотичні порода людей, кожний може описувати, розповідати про події. Але ця очевидна істина, як уважає Оу Йон Хо, була прихована від суспільства коли журналістику почали вважати привілейованою професією. З командою у 75 штатних журналістів " OhmyNews " є одним з найпопулярніших і найупливовівших національних і міжнародних ЗМІ Про авторитет цього видання свідчить той факт, що після обрання ні президентський пост Roh Moo Hyun дав перше своє інтерв'ю саме журналістам " OhmyNews ", а не одній із трьох мейнстримових газет.

У « OhmyNews „ працюють близько 50 тисяч „народних журналістів“ чи блогерів, по всьому світові, які разом зі штатними репортерами щоденно викладають на інтернет-портал більш ніж двісті постійно оновлюваних актуальних новинних матеріалів. Приблизно за такою моделлю працюють портали CNN.com, BBC.com тощо.

С.172 абз. 3-6 в полном объеме

На сегодняшний день блоги могут существовать не только в разрозненном, хаотичном виде индивидуальных онлайновых дневников, но и быть структурированы в единую медиаэкосистему. Примером такой системы может служить модель южно-корейской интернет-газеты OhmyNews , основанной в феврале 2000 г. и действующей по принципу «Каждый гражданин — репортер».

С командой из семидесяти штатных журналистов OhmyNews является одним из самых популярных и влиятельных национальных СМИ. Достаточно отметить, что после своего избрания на президентский пост глава Южной Кореи Roh Moo Hyun дал первое эксклюзивное интервью именно журналистам OhmyNews, а не одной из трех крупнейших мейнстримовых газет.

На OhmyNews работают около 500 тысяч «гражданских журналистов», или блогеров по всему миру, которые совместно со штатными репортерами ежедневно выкладывают на интернет-портал более двухсот постоянно обновляемых актуальных новостных материалов. Примерно по такой же модели работают порталы CNN.com, BBC.com и другие.

С.315 абз. 1-3 в полном объеме

Зовсім іншу схему мають гак звані „відкриті ЗМІ» (Open Source Media), які отримали широке розповсюдження в інтернеті протягом останніх декілька років. Портали відкритих ЗМІ зовнішньо ідентичні сайтам багатьох онлайнових газет: наявність рубрикації, жанрові і технічнихі стандарти. Але увесь контент формується і самостійно на порталах блогерами. Таким чином, відкриті ЗМІ - це також блогова структура, але колективна й організована на базі єдиних інтернет-ресурсів, як правило, локалізованих за принципом географічної і культурної ідентичності. Серед найбільш популярних відкритих болгови ЗМІ на Заході можна назвати локалізовані портали NECN.com205, «BlufftonToday.com», NorthwestVoice.com [87-92]. Російськомовний — Realno.info! чи українсько-російський «Хай-вей».

Найбільш популярним блоговим проектом, що орієнтований на підтримку і розвиток міноритарних мов, є портал NewEurasia.net,, що висвітлює події регіонів Центральної Азії та Кавказу. Матеріли, які друкують богери з усього світу, публікуються трьома мовами – англійською, російською, узбецькою.

С.173 абз. 1-5 страница в полном объеме

Иная схема лежит в основе деятельности так называемых «открытых СМИ» (Open Source Media), получивших широкое распространение в интернете в последние несколько лет. Внешне порталы открытых СМИ идентичны сайтам многих онлайновых газет: материалы разбиты по тематическим рубрикам, выдержаны в жанровых и технических стандартах. Однако весь контент формируется и самостоятельно размещается на порталах блогерами. Таким образом, открытые СМИ представляют собой ту же блогоструктуру, но коллективную и организованную на базе единых информационных интернет-ресурсов, как правило, локализованных по принципу географической и культурной идентичности. Среди наиболее популярных открытых блоговых СМИ на Западе можно назвать локализованные порталы NECN.com205, «BlufftonToday.com», NorthwestVoice.com207. Из русскоязычных - Realno.info!208 или украинско- русский «Хай-вей»

Наиболее популярным блоговым проектом, ориентированным на поддержку и развитие миноритарных языков, является портал NewEurasia.net, освещающий жизнедеятельность региона Центральной Азии и Кавказа. Материалы, подготавливаемые блогерами со всего мира, публикуются на трех языках: английском, русском и узбекском.

С.315 абз. 3 в полном объеме

Отже, з розвитком блогосфери пов'язують становлення громадянської журналістики, або, як її ще називають, журналістики участі або партиципарної журналістики (participatory journalism), що передбачає активне співробітництво професійних журналістів з медіааматорами, які отримали широкий доступ до створення та поширення медіаконтенту у мережі. При цьому необхідно підкреслити, що розвиток громадянської журналістики не обмежується винятково блогосферою і засновується на активному використанні численних каналів користувачів для створення контенту в межах нових медіаресурсів.

С.173 абз. 2 в полном объеме

Таким образом, с развитием блогосферы неразрывно связывают становление «гражданской журналистики» (grassroots journalism), или, как её ещё называют, «журналистики участия» (participatory journalism), подразумевающей активное сотрудничество профессиональных журналистов с медиалюбителями, получившими широкий доступ к созданию и распространению медиаконтента посредством сетевых технологий. На современном этапе, благодаря интернету и широкому набору мультимедийных средств, гражданская журналистика получила более эффективные механизмы воздействия на общественные институты. Подчеркнем также, что ее развитие сегодня не ограничивается исключительно блогосферой, но основывается на активном использовании многочисленных пользовательских каналов создания контента в рамках новых медиаресурсов.

И.М. АРТАМОНОВА

Параграф 3.2. «Блоги»

НАДЕЖДА ПОДПОРИНА

ИСТОРИЯ БЛОГОВ И СТАНОВЛЕНИЕ ГРАЖДАНСКОЙ ЖУРНАЛИСТИКИ

(С.6 – 58)

С.299 абз. 2 в полном объеме

Отже, найголовнішою ознакою Веб 2.0 стали блоги — сайти, за принципом хронологічних щоденників з простими і зручними засообами адміністрування, що не потребують спеціальних ні для всіх. Пройшовши еволюцію від щоденникових званої громадянської журналістики, блоги виросли у медіа, змусили говорити про себе, як про найвільніші з усіх

засобів інформування, які знав світ. Сьогодні ми не можемо вплив блогів на суспільно-політичне і культурне життя у і всьому світі і в нашій країні. Вивчення блогів як феномену громадянської значущого явища у період переходу до інформаційного є особливо актуальним на цьому етапі розвитку мас-медіа.

С.7 абз. 5 предложение 1-2, С.8 абз. 1 в полном объеме

Но самой «растиражированной» особенностью Веба 2.0 стали блоги – сайты, построенные по принципу хронологических дневников с простыми и удобными средствами администрирования, не требующие специальных знаний и доступные всем. Пройдя эволюцию от дневниковых записей до так называемой «гражданской журналистики», блоги выросли в новую форму медиа, заставив говорить о себе как о самых свободных из всех средств информирования, какие знал мир. Сегодня мы уже не можем отрицать влияние блогов на общественно-политическую и культурную жизнь во всем мире и нашей стране. Изучение блогов как феномена гражданской журналистики – значимого явления при переходе к информационному обществу особенно актуально на данном этапе развития и отечественных масс-медиа и России.

С.299-300 абз. 2 с переходом на следующую стр.

Структура Всесвітньої мережі постійно і дуже швидко змінюється, характеристики досить швидко застарівають. Так, за час існування блогів їхня типологія ускладнилася, змінився зміст та наповнення поняття. Наукові типології блогів на сьогодні поки ще не існує, хоча вже намітилися декілька типів.

С.9 абз. 3 в полном объеме

В связи с быстроменяющейся структурой Всемирной сети все ее характеристики достаточно быстро устаревают. За десятилетие существования блогов их типология усложнилась, и мы уже не можем говорить о небольшом объеме записей как о характеристике блогов вообще.

С.297 абз. 2. и 3 в полном объеме

Дослідники блогосфери висувають різні версії появи блогів і називають їхніми створювачами різних осіб. За однією версією, перший щоденник в інтернеті розпочав студент Джастін Холл у 1994 році, хоча цей сайт тоді не привернув належної уваги. Інші дослідники стверджують, що щея публічних авторських щоденників належить Тіму Бернерс-Лі - знаменитому британському вченому, винахіднику Всесвітньої мережі і автору численних розробок у галузі інформаційних технологій, який відкрив свою персональну сторінку у 1992 році, викладаючи на ній список нових сайтів і посилань на оновлення браузерів. Отже, чи була ця сторінка першим веблогом — питання спірне й до сьогоднішнього дня.

Іноді творцем першого блогу називають відомого каліфорнійського вченого-програміста Дейва Вайнера, розробника RRS, блог якого був першим, що став широко відомим серед користувачів інтернету (1 квітня 1997 р.). Проте більшість дослідників не погоджується з цим твердженням.

С.12 абз. 1 в полном объеме; абз. 3 предложение 1

Исследователи блогосферы выдвигают различные версии появления блогов и называют их создателями разных лиц. По одной версии, первый дневник в интернете завел студент Джастин Холл (Justin Hall) в 1994 году (http://www.iustinhall.com). Появление этого сайта особого внимания тогда не привлекло, но первый камень был заложен. Другие исследователи утверждают, что идея публичных авторских дневников принадлежит Тиму Бернерс-Ли (Tim Berners-L.ee) – знаменитому британскому ученому, изобретателю Всемирной паутины и автору множества разработок в области информационных технологий. На своей первой интернет-страничке http://www.info.cern.ch Тим Бернерс-Ли еще с 1992 года выкладывал список новых сайтов и ссылок на обновления браузеров. Но вопрос, был ли первый сайт «отца интернета» первым веблогом, достаточно спорный.

Иногда создателем первого блога называют калифорнийского ученого и программиста Дэйва Вайнера (Dave Winer), создателя некогда известных программ ThinkTank, Ready and MORE, президента компании UserLand. Блог Вайнера Scripting News (http://www.scriptinqnews.com') был первым блогом, приобретшим широкую известность у пользователей интернета.

С.297 абз 4 в полном объеме

Відома точна дата народження терміна weblog: 17 грудня 1997 р. Джорн Бергер (Jorn Barger) творець і редактор інтернет-щоденника Robot Wisdom вперше використав цей термін, утворений із фрази logging the web = веду щоденник у мережі. У 1999 р. Пітер Мерхольц розклав слово weblog на дві частини — we blog = ми ведемо щоденник. На основі слова blog було утворене дієслово to blog = вести інтернет-щоденник. Пізніше від цього дієслова утворився іменник для позначення інтернет-щоденника

С.13 абз 2 в полном объеме

Известна и точная дата рождения термина weblog («вебжурнал»): 17 декабря 1997 года его впервые употребил Джорн Барджер (Jorn Barger), создатель и редактор интернет-дневника Robot Wisdom (http://www.robotwisdom.com). Оно было образовано из фразы logging the web (можно перевести как «веду дневник в Сети»). Слово «блог», которым мы пользуемся ныне, возникло в результате своеобразной «языковой реформы» в апреле – мае 1999 года. Активный сетевой персонаж Питер Мерхольц (Peter Merholz), создатель блога Peterте (http://www.peterme.com), разложил термин weblog на две части – we blog (можно перевести как «мы ведем дневник» или «мы делаем блог»). На основе слова blog был образован и новый глагол – to blog, означающий что-то вроде «совершать действия, направленные на ведение интернет-дневника». Затем от данного глагола произошло существительное, которое мы используем для обозначения сетевого дневника.

С.297-298 абз. 5 в полном объеме

По мірі розвитку блогів, систем індексування та обміну інформацією з'являється соціальна мережа, яку назвали блогосферою (Вгаd Graham – 1999 р; увів в обіг William Quick — 2002 р.) за аналогією до слова ноосфера. Поняття блогосфери опирається на головну відмінність блогів від звичайних вебсторінок або інтернет-форумів: зв'язані між собою, вони можуть складати динамічну всесвітню інформаційну оболонку.

С.14 абз. 1 в полном объеме

По мере развития блогов, системы их индексирования и обмена информацией, появляется термин блогосфера. Он построен аналогично термину «ноосфера» и подобным ему. Впервые английское слово blogospher (блогосфера) придумал в качестве шутки Брэд Грэхэм (Brad Graham) 10 сентября 1999 года. Затем в начале 2002 года термин был заново придуман и введен в оборот Уильямом Квиком (William Quick). Понятие блогосферы делает упор на одно из основных отличий блогов от обычных вебстраниц и интернет-форумов: связанные между собой, блоги могут составлять динамичную всемирную информационную оболочку.

С.298 абз. 2-3 в полном объеме, абз. 4 в полном объеме; абз. 5 в полном объеме; абз. 7 в полном объеме

У 2002 р. відомий інтернет-підприємець Девід Сифрі створив першу пошукову машину для блогів -„Технорейті" (Technorati), що є найбільш авторитетною у цій галузі.

У 2003 р. в Оксфордський Словник англійської мови вводять слова weblog, weblogger и we-bloging.

У цьому ж році блоги приходять у велику політику. Кандидат у президенти США Говард Дин створює власний блог, що висвітлює питання виборів.

У 2004 р. слово блог стало словом року у словнику „Мерріам-Вебстер". У цьому ж році блогами зайнялися медійні компанії. Традиційні засоби масової інформації - газети, журнали, ТБ і радіо -починають публікувати огляди блогів та запрошувати популярних блогерів як коментаторів. У тому ж таки 2004 р. Демократична та Республіканська партії США вперше акредитували блогерів на свої партійні з'їзди як представників ЗМІ.

С.18 абз. 1-2 в полном объеме, абз 3. предложение 1; абз. 4 предложение 1, абз. 5 в полном объеме; абз. 7 предложение; С.20 абз. 5 предложение 1.

Помимо прочего, в ноябре того же 2002 года известный интернет-предприниматель Дэвид Сифри (David Sifry) создал первую поисковую машину для блогов — «Технорейти» (Technorati). В настоящее время она является самой авторитетной в своей области.

В 2003 году Оксфордский Словарь английского языка (Oxford English Dictionary) наконец-таки включает слова weblog, weblogger и we-bloging (процесс создания блогов).

А в марте 2003-го блоги приходят в большую политику. Кандидат в президенты США Говард Дин (Howard Dean) создает собственный блог, освещающий вопросы выборов…

В 2004 году слово «блог» стало словом года в словаре американского английского «Мерриам-Вебстер» (Merriam Webster). В 2004 году блогами занялись медийные компании. Компания Gawker Media создает блог Wonkette, который публикует слухи, получаемые из коридоров власти Вашингтона. Традиционные средства массовой информации – газеты, журналы, ТВ и радио — стали публиковать обзоры блогов и приглашать популярных блогеров в качестве комментаторов. В том же 2004 году крупнейшие партии США – Демократическая и Республиканская – впервые аккредитовали ряд блогеров на свои партийные съезды в качестве представителей СМИ.

С.300 абз. 1 в полном объеме

За останні роки у США було опубліковано багато розвідок про феномен блоголізації. Так, автори збірника наукових ессеїв „Як блоги змінюють нашу культуру" [67] дійшли висновку, що блоги — це місце, де можуть себе виявити пристрасні натури; це також тренувальний майданчик для мільйонів письменників і журналістів. Блоги надають можливість зацікавленим людям миттєво висловити свою думку з будь якого приводу. Отже, блоги здійснили те, що не змогли зробити інші засоби масової інформації: вони змусили мільйони людей зробити своє приватне життя і свої власні роздуми надбанням усього світу.

С. 25 абз. 3 в полном объеме

В последние годы в США было опубликовано достаточно много книг о феномене блоголизации. Любопытно, что многие из них имеют очень похожие названия, совмещающие два слова – «блог» и «изменение». Авторы сборника эссе «Как блоги изменяют нашу культуру» пришли к выводу, что ныне блоги превратились в уникальное место, где могут проявить себя страстные натуры. Блоги стали тренировочной площадкой для миллионов писателей и журналистов. Они позволяют заинтересованным людям мгновенно и нелицеприятно выразить свое мнение о событиях, происходящих для того, чтобы донести до мира свою точку зрения, нет лучшего способа. Блоги совершили то, что не смогло сделать ТВ и радио – они заставили миллионы людей сделать свою частную жизнь и личные размышления достоянием всего мира.

С.300 абз 2 в полном объеме; абз. 3 в полном объеме; абз. 3 в полном объеме

Девід Клайн і Ден Бурстейн у книзі „Блог! Як новітня медіа-революція змінює політику, бізнес і культуру" [68] зазначають, що інтернет-щоденники стали новою парадигмою сучасного людського спілкування. На їхню думку, блогосфера розвивається за тими ж законами, що і свого часу телеграф, радіо, телебачення, інтернет: спочатку зацікавленість виявляється на індивідуальному рівні, а потім спрощується у використанні настільки, що стає надбанням широких мас, впливаючи врешті-решт на всі сфери людської діяльності.

Хью Хьюітт, якогоу США вважають першим істориком блогосфери, у своїй книзі „Блог: розуміння інформаційної реформації, що змінює наш світ" [69] зробив ряд цікавих прогнозів щодо розвитку блогів. Так, він пророкує, що блоги знищать традиційну літературу. Крім того, блоги кардинально змінюють суть журналістики. Традиційна журналістика спирається на факт, що здатний „створити" новину. Блог же за основу бере думку про цей факт, а це означає, що „відлуння стає важливішим за голос людини". Окрім того, блоги втілюють ідею децентрації засобів масової інформації, доводячи її до абсолюту. Блоги, різні за своєю цілеспрямованістю, послаблюють вплив сучасних медіаімперій, що формують світову громадську думку. Медіаімперіям вкрай важко дебатувати з блогами, „як складно ведмедю протистояти мільйонам бджіл" [70].

С. 25 абз. 4 в полном объеме; абз. 5 в полном объеме без последнего предложения; С. 25-26.

Дэвид Клайн (David Kline) и Дэн Бурстейн (Dan Burstein), авторы книги «Блог! Как новейшая медиа-революция изменяет политику, бизнес и культуру» отмечают, что «интернет-дневники стали новой парадигмой современного человеческого общения». По их мнению, блогосфера развивается по тем же законам, что и интернет, а ранее телевидение, радиосвязь, телеграф и прочие новинки массовой коммуникации. Вначале феномен – это удел одиночек, затем он привлекает к себе всеобщее внимание и упрощается настолько, что становится возможным его использование непрофессионалами. В конечном итоге новинка начинает оказывать влияние на все сферы человеческой деятельности.

Хью Хьюитт (Hugh Hewitt), которого в США называют «первым историком блоголизации», опубликовал книгу «Блог: Понимая информационную реформацию, которая изменяет наш мир», в которой делает ряд любопытных прогнозов. Он, в частности, предрекает, что блоги уничтожат традиционную литературу. По мнению Хьюитта, блоги кардинально меняют суть журналистики. Традиционная журналистика опирается на факт: интересный факт способен «создать» новость. Блог делает ставку не на факт, а на мнение об этом факте. Это означает, что «эхо становится важнее, чем голос человека». Кроме того, блоги воплощают идею децентрализации средств массовой информации, доводя ее до абсолюта. С начала ХХ столетия в мире формируются медиаимперии, которые, в свою очередь, формируют общественное мнение. Однако блоги, разрозненные и исповедующие различные точки зрения, уничтожают их влияние. Медиаимпериям крайне сложно дебатировать с блогами, «как сложно медведю противостоять миллионам пчел»

С.302 абз. 3 в полном объеме

Дейв Вайнер, гуру американського інтернету, вважає: «Аматор не гірший за професіонала. Просто це інший спосіб виробництва (ЗМІ -І.А.). Аматори чистіші за професіоналів. У них рідше виникають конфлікти інтересів, у них менше причин приховувати правду, ніж у тих, хто працює за гроші і за вказівкою інших» [76].

С. 36-37 последний абз.

До сих пор нет устоявшегося мнения по поводу того, насколько профессиональными могут быть непрофессиональные журналисты. Например, Дэйв Вайнер, гуру американского интернета, вышеупомянутый создатель первого популярного блога Scripting News считает: «Любитель не хуже профессионала. Просто это другой способ производства [СМИ]. <...> Любители чище профессионалов. У них реже возникают конфликты интересов, у них меньше причин скрывать правду, чем у тех, кто работает за деньги и по указке других»

С.303 абз. 2-4 в полном объеме

Заперечення опонентів щодо громадянської журналістики становлять такі твердження: сумніви щодо масовості блогосфери; ЗМІ — це соціальний інститут, що включає поняття суспільної відповідальності, дотримання норм і законів, а не просто джерело інформації; блог не охоплює всю інформаційну картину світу; відсутність професіоналізму у блогера.

Щодо першого зауваження, можемо зазначити, що деякі блоги вже мають більшу аудиторію, ніж газети. До того ж, блогери мають цільову аудиторію, що є безумовною їхньою перевагою. Питання відповідальності залишається відкритим, хоча необхідно підкреслити, що саме блогери почали викривати недобросовісних редакторів і журналістів, виявивши таким чином більшу відповідальність. А.Носик на фестивалі „Інтерни" у своєму виступі стосовно непрофесіоналізму блогерів зауважив, що поліфонія голосів, які стікаються з різних місць, складає реальну альтернативу новинарному мовленню з місця події, звідси професіоналізм стає не перевагою у таких випадках, а недоліком традиційних ЗМІ

С.37-38 абз. 2-4 реферат в полном объеме; С.38 абз. 1; С.38 абз. 2 в полном объеме

Возражения тех, кто читает, что гражданская журналистика не является журналистикой, сводятся также к следующим утверждениям: Во-первых, делается акцент на слово «массовый», то есть ставят во главу угла численность аудитории. То есть блог не может стать СМИ, так как количество читателей заведомо меньше, чем у традиционных СМИ. Во-вторых, аргументом служит то, что СМИ — не просто источник распространения информации, а социальный институт, включающий в себя понятия гражданской ответственности, соблюдения норм и законов. В-третьих, блог не может считаться СМИ, так как его автору не хватает профессионализма в освещении событий. И, наконец, блог не может считаться СМИ потому, что он не охватывает всю информационную картину мира.

Что касается первого, то нужно отметить, что некоторые блоги уже имеют большую аудиторию, чем некоторые газеты. К тому же аудитория блогов – целевая, в этом они, безусловно, выигрывают. Вопрос об ответственности тоже остается открытым… Разоблачать недобросовестного фотографа и легковерных редакторов стали именно блогеры. То есть они оказались более ответственными. Как отметил Антон Носик на фестивале «Интернить», «полифония голосов, поступающих с любой точки, составляет реальную альтернативу новостному вещанию из этого места». Таким образом, профессионализм становится в каком-то роде не преимуществом, а недостатком традиционных СМИ.

С.311 абз. 1 предложение 1-4

У деяких дослідженнях, присвячених «ЖЖ», стверджується, що жанр блогу якісно відрізняється від жанру журналу-щоденника. Під блогом розуміють новинні або публіцистичні стрічки, які веде один автор або група авторів. Онлайнові записи особистого характеру що більше всього нагадують традиційний щоденник, частіше називають журналами

С. 32 абз. 2 в полном объеме

В некоторых исследованиях, посвященных Живому Журналу, утверждается, что жанр блога качественно не равен жанру журнала-дневника. Под блогом чаще понимают новостные или публицистические ленты, которые ведет один автор или группа авторов. Онлайновые записи личного характера, больше всего напоминающие традиционный дневник, чаще именуют «журналами»

С.311 абз. 3, 4 в полном объме

Блогінг є логічним результатом потреби людей у спілкуванні і співучасті, тому що форма мережевого журналу дала можливість фіксувати події, коментувати думки, ставати частиною будь-якої спільноти. З'явилася ціла віртуальна культура, в якій особистість автономна у своїх діях.

Досить часто онлайнові щоденники виконують функції товариств за інтересами, де можна обговорити як філософські, та і практичні питання, що цікавлять певну групу людей. Багато дискусій розгортається тепер саме в інтернеті, а не в реальному житті, клубі, на семінарі. По-перше, в інтернеті можна висловитися анонімно, що приваблює багатьох; по-друге, спочатку можна подумати, ознайомитися з думкою інших та відповісти будь-коли.

С.33 абз. 2, 3 в полном объеме

Блогинг стал логичным результатом растущей потребности людей в общении и соучастии, потому что форма сетевого дневника дала возможность фиксировать события и мысль, комментировать, становиться частью любого сообщества. По сути, появилась целая виртуальная культура, в которой личность хоть и бестелесна, анонимна и множественна, но автономна в своем действии.

В нередких случаях онлайновые дневники выполняют функции сообществ по интересам, где можно обсудить как философские, так и практические вопросы, интересующие определенную группу людей. Многие дискуссии разгораются теперь именно в интернете, а не в реальной жизни, не в клубе или на семинаре. Во-первых, в интернете есть возможность высказываться анонимно, что привлекает многих, хотя и снижает статус дискуссий. Во-вторых, не обязательно высказываться сию минуту, можно подумать и ответить позднее, в любое время дня и ночи, точно так же, как и ознакомиться с мнениями других участников, чего никогда не может быть в очных обсуждениях.

С.313 абз. 5 с переходом на С.314 в полном объеме

Блог як персональний щоденник має декілька кардинальних відмінностей від сторінки звичайного сайту. Для блогів характерні короткі публікації особистого характеру. У постах часто використовуються образи та символі, зрозумілі тільки авторові, атому вони недовготривалі в інтернет-просторі. Традиційні сайти розміщують матеріали як більші за об'ємом, так і триваліші за змістом. Окрім того, блоги більш інтерактивні, автори дискутують з відвідувачами. Відрізняє блог від сторінки сайту також формат надання інформації: блоги формують безперервну стрічку контенту, розміщуючи останні новини зверху, традиційні сайти використовують складніші засоби розміщення матеріалів, наприклад, меню.

С.23 абз. 4 с переходом на С. 24 в полном объеме; С.24 абз. 1-2 в полном объеме

Блог как персональный дневник имеет несколько кардинальных отличий от страницы обычного сайта. Во-первых, для блогов в их первоначальном виде – в виде личных дневников – характерны короткие или очень короткие публикации, имеющие личностный характер. Записи (посты) создаются за рекордно короткое время и часто используют образы и символы, понятные лишь автору. Автор дневника откликается на события, происходящие не только в мире, стране, городе, но и в его личной жизни. Поэтому тексты блогов актуальны очень короткое время. Традиционные сайты предпочитают размещать более длинные и «долгоиграющие» материалы, написанные в жанре традиционной журналистской статьи. Впрочем, многие блогеры охотно перепечатывают и чужие материалы. Во-вторых, блоги более интерактивны. Тексты и комментарии читателей на них появляются быстро, авторы вступают в дискуссию с посетителями, что крайне редко позволяли себе профессиональные журналисты и администраторы сайтов еще несколько лет назад. В-третьих, есть отличия в формате предоставления информации. Блоги, как правило, помещают наиболее свежие сообщения сверху, они формируют непрерывную ленту контента – традиционные сайты используют более сложные способы размещения информации, например, меню и оглавления.

С.316 абз. 1 в полном объеме

У вітчизняних реаліях це явище інтернет-журналістики також досліджено ще недостатньо, насамперед тому, що існує у фрагментарному вигляді, тому й не отримало чіткого визначення. Ми розуміємо це поняття як журналістика, що усвідомлює свою громадянську відповідальність у суспільстві. Громадянська журналістика відома також як журналістика участі – це активна участь громадян у збиранні, аналізі та поширенні інформації і новин. Основу цього визначення склала доповідь Шейні Боуман та КріссаУілліса „Ми — медіа: як аудиторія формує майбутнє новин та інформації". Автори пишуть: «Мета цієї участі — надати незалежну, достовірну, точну, різноманітну і важливу інформацію відповідно до принципів демократії" [93].

С.36 абз. 3-4 в полном объеме

В российских реалиях описываемое явление еще не достаточно изучено и, по всей видимости, существует только фрагментарно, поэтому ему еще не было дано какого-либо четкого, устоявшегося определения. Наиболее точный перевод термина citizen journalism — «гражданская журналистика», то есть не просто непрофессиональная журналистика, а журналистика, которая осознает свою гражданскую ответственность в обществе.«Гражданская журналистика, также известная как «журналистика участия», — это активное участие граждан в сборе, сообщении, анализе и распространении новостей и информации». Основу этого определения составил доклад Шейни Боуман и Криса Уиллиса «Мы медиа: как аудитория формирует будущее новостей и информации». Боуман и Уиллис пишут о том, что «цель этого участия – предоставить независимую, достоверную, точную, многообразную и важную информацию согласно принципам демократии».

И.М. АРТАМОНОВА

Параграф 3.2. «Блоги»

НАДЕЖДА ПРУДКАЯ

БЛОГ В СИСТЕМЕ
СОЦИАЛЬНЫХ ОТНОШЕНИЙ

(С.59 – 89)

С.308. абз. 2 реферат; абз. 3 в полном объеме с переходом на С. 309

Проте, блог – це не тільки форма організації тексту. З появою блогів змінюється форма поширення інформації. Не тільки комунікант шукає, кому адресувати інформацію, але й реципієнт самостійно намагається знайти найкраще джерело необхідної для нього інформації. Блогосфера надає для цього великі можливості, тому що гіпертекст виходить тут за межі тексту. Перехресні посилання, тещ, коментарі та платформи для хостингу у блогів – все це створює умови для обміну ідеями, але таких умов не можуть створити традиційні ЗМІ в Україні. Блоги – це одночасно і засіб, що дозволяє заявити про свою позицію, і засіб спілкування.

І все ж таки необхідно пам'ятати, що у блогосфері процес комунікації може бути обмежений лише можливостями тексту. Блогосфера, мабуть, ще тривалий час буде залишатися текстовим середовищем, де ключовою фігурою є слово. У процесі само презентації або в стилістиці віртуального діалогу постійно зустрічаються унікальні, стійкі звороти, сполучення, характерні тільки для цього блогового середовища. Спостерігається формування специфічної мови, що зустрічається не просто в інтернеті, а саме у блогосфері. Жанрові особливості, гіпертекстова структура, своєрідність мовлення, словотвірність, винзристання спеціальних технічних термінів і кальок з англомовних термінів, навмисні граматичні помилки, зневажливість, слова-паразити, абревіатури, ненормативна лексика, використання символів зі стійкими вже значеннями, малюнки, гра зі шрифтами, використання латиниці та кирилиці, спеціальні символи — все складає специфічну мову спілкування у блогах, що формує особий стиль.

С.71 абз. 2 реферат; абз. 3 в полном объеме

… блог – не только форма организации текста. … Фактически меняется модель распространения информации. Не только коммуникант ищет, кому адресовать информацию. Но и получатель- реципиент – сам стремится найти наилучший источник нужной ему информации. Блогосфера предоставляет для этого наилучшие возможности, так как гипертекст здесь выходит за рамки собственного текста. Блоги – это среда, содержащая сложнейшую сеть перекрестных ссылок не только на тексты… Перекрестные ссылки, тэги, комментарии и платформы для хостинга блогов – все это создает условия для обмена идеями, такие условия не могут предоставить традиционные СМИ в России. Блог – это одновременно и средство, позволяющее заявить о своей позиции, и средство общения.

Следует помнить, что в блогосфере процесс коммуникации может быть ограничен лишь возможностями текст а. Блогосфера еще долго будет оставаться средой текстовой, где главное оружие – слово. В процессе саморепрезентации либо в стиле ведения виртуального диалога – практически везде можно встретить уникальные, устойчивые обороты речи, характерные только для данной блоговой среды. Многие авторы отмечают формирование специфического языка, используемого уже не просто в Сети, а именно в блогосфере. Жанровые особенности, гипертекстовая структура, своеобразие речи, словотворчество, применение специальных технических терминов, калек, с англоязычных терминов, грамматические ошибки и небрежности, слова-паразиты, аббревиатуры, ненормативная лексика, формальные особенности, употребление символов, которым присвоены устойчивые значения, рисунки, изменения шрифта, использование латиницы и кириллицы, специальные символы, — все это составляет специфический язык общения в блогах, который возведен в особый стиль.

С.309 абз. 2 со слов «за видом контенту…»

за видом контенту – особистісний щоденник, публічний блог (автори – люди відомі), артблог — виставки власних робіт, блог-дайджест — автор збирає найбільш цікаві чужі матеріали і публікує з певною періодичністю, авторський журналістський блог – найбільш цікавий для усієї мережевої спільноти вид блогу.

С.73 п.3 «По типу контента…» по С.74 «авторский журналистский блог…»

По типу контента

— собственно «личный дневник». …

— «публичный блог» – на мой взгляд, один из самых интересных видов блогов. Когда дневник ведут люди известные, то он становится средством коммуникации с аудиторией…

— «артблог» — выставки собственных работ…

— «блог-дайжест» - автор собирает наиболее интересные чужие материалы (тексты, фото, видео, аудиозаписи, ссылки на другие ресурсы) и публикует их с определенной периодичностью;

— «авторский журналистский блог» — этот жанр наиболее интересен всему сетевому сообществу.

С.305 абз. 2-4 в полном объеме

Блогосфера дає рідкісну можливість поєднати комунікацію Я автокомунікацію: тексти доступні як адресату, так і адресанту. Саме в інтернеті реалізується „тут і зараз" — те, що звичайно рознесене у часі та потребує диференціації ролей. Поява автокомунікації принципово змінює психологічні умови для користувача як особистості.

Так, Ю-Лотман, аналізуючи відмінності повідомлень, адресованих іншому, від повідомлень, адресованих собі, зазначав: „У системі „Я-Він" змінними виявляються облямовувані елементи моделі (адресант замінюється адресатом), а постійними - код і повідомлення. Повідомлення і наявна у ньому інформація константні, змінюється носій інформації. (...) Якщо комунікативна система „Я — Він" забезпечує лише передачу певного константного обсягу інформації, то в каналі „Я — Я" відбувається її якісна трансформація, яка приводить до перебудови самого цього „Я" [180, С.26].

Як бачимо, інтернет, руйнуючи соціальні бар'єри, не знімає, а, навпаки, ще більш гостро ставить проблему ідентичності особистості. Отже, важливою умовою існування у мережі, як показує досвід, є розв'язання завдання самовизначення, тобто пошук самоідентичності.

С.77 абз. 3-4 в полном объеме

Блогосфера дает редкую возможность совместить коммуникацию и автокоммуникацию: тексты, посылаемые друг другу, одновременно становятся доступны как адресату, так и адресанту. То, что обычно разнесено во времени и требует разделения ролей, в Интернете реализуется «здесь и сейчас». Появление автокоммуникации (в частности, связанное со взрывным возрождением эпистолярного жанра) принципиально меняет психологические условия для пользователя как личности. Согласно крупнейшему исследователю русской литературы Ю. М. Лотману, «… если коммуникативная система Я – Он обеспечивает лишь передачу некоторого константного объема информации, то в канале Я – Я происходит ее качественная трансформация, которая приводит к перестройке самого этого Я».

Мы видим, что интернет, уничтожая многие социальные барьеры, не снимает, а, напротив, еще более остро ставит проблему идентичности. Необходимым условием существования в сети является решение задачи самоопределения, поиска идентичности

С. 305-306 абз. 5-6 в полном объеме; С. 306 абз. 1 в полном объеме

Спілкування у блогосфері визначається декількома ключовими чинниками, які відрізняють його від форм офлайнової комунікації':

• анонімність користувача;
• зрівнювання користувачів у статусі;
• трансграничність;
• тривалість часових меж;
• соціальне розмаїття.

С.79-80 в полном объёме

Общение в блогосфере определяется несколькими ключевыми факторами, которые отличают его от форм офлайновой коммуникации:

1. Анонимность пользователя
2. Уравнивание пользователей в статусе
3. Трансграничность
4. Расширенность временных границ
5. Социальное разнообразие

С.306 абз. 2-6 в полном объеме

У кіберпросторі людина може зв'язуватися з представниками різних верств суспільства, у тому числі з тими, з ким це неможливо у реальному житті. До того ж аудиторія може складатися з сотень, навіть тисяч людей, що звичайно перевищує кількість партнерів по взаємодії у реальному житті. Усі вищеназвані властивості віртуального середовища демонструють відсутність тих перешкоду спілкуванні, які існують у реальному світі. Блогер не обмежений реаліями офлайнового спілкування, у тому числі своєю соціальною роллю.

Користувачів блогосфери умовно можна поділити на таких чотири типи відповідно до тих ролей, які вони реально виконують у процесі блогового спілкування:

1. Обиватель – основна маса користувачів. Віртуальний соціальний статус рідко відрізняється від реального. Як свідчить практика, такі користувачі не завжди можуть сформулювати свої погляди, але приймають чиюсь позицію. Свою думку вони часто виявляють через функцію «додати у друзі / видалити зі списка друзів», визначаючи таким чином свою позицію.

2. Активіст – досить широкий прошарок, для якого характерні: достатній культурний та освітній рівень; бажання і готовність ставити й обговорювати соціально-значущі питання, наявність чіткої позиції і власної думки з ключових питань; широке коло спілкування — від 200 до 1000 друзів. Саме представники цієї групи звертають увагу першої групи на актуальність тем, створюють інформаційні приводи, формулюють громадську думку, активно контактують з лідерами.

3. Маргінал – своєрідна субкультура у межах блогосфери. Стандартно і найчастіше займає позицію «проти», до того ж проти чого — значення немає. Може вирізнятися яскравою індивідуальністю або дуже низьким рівнем освіти. Найчастіше залишається на узбіч основних подій блогосфери.

4. Лідер (тисячник) – невелика група блогерів, яким пощастило залучити достатню кількість друзів (звичайно більше 1000). Лідері виконують такі основні соціально-значущі функції: інформаційну, культурно-просвітницьку та організаторську.

С.79-80 абз. 6-7; С.81-82 абз. 6-5 в полном объеме; С.84 абз. 8 в полном объеме

В киберпространстве человек может связаться с представителями всех слоев общества, в том числе и с теми, с кем не удается общаться в физическом мире. К тому же аудитория может состоять из сотен, тысяч людей, что обычно превышает количество партнеров по взаимодействию в реальной жизни. Все вышеперечисленные свойства виртуальной среды сводятся к отсутствию тех барьеров общения, которые существуют в реальной физической среде. Блогер не ограничен реалиями офлайнового общения, в том числе и своей социальной ролью.

Активных русскоговорящих пользователей ресурса LiveJour-nal.com можно условно разделить на четыре типа — по четырем основным ролям, которые они реально играют в процессе блогового общения:

1. «Обыватель» - из него состоит основная масса пользователей. … их виртуальный социальный статус редко отличается от реального. Как показывает практика, такие пользователи не склонны активно излагать свою точку зрения в спорах и обсуждениях каких-либо вопросов, но принимают чью-либо позицию. Обычно свое суждение они выражают посредством функции «добавить в друзья \ удалить из списка друзей», тем самым проявляя, чье мнение они поддерживают.

2. «Активист» - обширная прослойка, для которой характерны: достаточный культурный и образовательный уровень; желание и готовность поднимать и обсуждать социально-значимые вопросы, наличие четкой позиции в ключевых вопросах и собственного мнения; широкий круг общения – от 200 до 1000 друзей. «Активисты» привлекают внимание первой группы к актуальным темам, создают информационные поводы, активно контактируют с «лидерами».

3. «Маргинал» - это скорее не группа, а своеобразная субкультура в рамках блогосферы. Для того, кто к ней относится, характерны следующие черты: чаще всего бывает «против». Причем против чего – значения не имеет; обладает либо слишком яркой индивидуальностью, либо крайне низким уровнем образования; остается в стороне от основных событий блогосферы.

4. «Лидер» (он же «тысячник») – небольшая группа блогеров, которым удалось привлечь достаточное количество друзей (обычно больше 1000). «Тысячники» выполняют три основные социально-значимые функции: культурно-просветительскую, информационную и организаторскую.

И.М. АРТАМОНОВА

Параграф 3.2. «Блоги»

МАРИЯ ЯСИНСКАЯ

ВЛИЯНИЕ БЛОГОСФЕРЫ
НА СТРАТЕГИЮ РАЗВИТИЯ СМИ

(С.90 – 122)

С.307-308 абз. 4 в полном объеме

За останніми даними, мережеві тексти читаються краще, ніж газетні [81] Виявляється, що їх частіше дочитують до кінця, а читач засвоює більше інформації. Такий несподіваний висновок зробили американські дослідники школи журналістики Poynter Institute. Дослідження виявило, що в інтернеті читач прочитує 77% обраного тексту, тоді як у звичайній газеті фомату А2 цей показник складає 62%, а у виданні А3 – усього 57%. Результати, безперечно, здивували дослідників, адже раніше багато хто вважав, що читати текст з екрана монітора складніше, ніж з паперу.

С.101 абз. 3-4 в полном объеме

По последним данным, онлайновые тексты читаются лучше, чем газетные. Их дочитывают до конца, а читатель усваивает больше информации. Такое неожиданное открытие совершили американские исследователи из флоридской школы журналистики. Исследование, проведенное в школе журналистики Poynter Institute, выявило, что в интернете читатель прочитывает 77% текста, выбранного для чтения, тогда как в обычной газете форма А2 этот показатель составляет 62%, а в издании формата А3 – всего 57%. Результаты, конечно, очень удивили исследователей, ведь раньше многие считали, что читать текст с экрана труднее, чем с бумаги.