Духовность Украины не иссякнет, пока в ней живут и проповедуют такие люди!
Біографічна довідка: Народився 1 жовтня 1944 р. у бойківському селі Красне Турківського району Львівської області в селянській багатодітній родині. Освіта: У 1982 р. закінчив Московську духовну семінарію, заочно. Сімейний стан: Неодружений (за канонами православ’я як для сану архієпископа). Ділові та особисті якості: Має принципову позицію, яку послідовно та відкрито відстоює, за словами Макарія «нам «потаємного» не треба». Принципи: «Моя позиція тверда, якщо ми хочемо бути Церквою і хочемо вести діалог із Вселенським Патріархатом, тоді нам не можна кидатися то в одну сторону, то в другу». «Я ніколи не погоджуся повернутися в Російську Православну Церкву». Висловлювання та позиції: «Ми будемо з усіх сил пручатися експансії Російської православної церкви (РПЦ). Я не церковний політик, але ми не можемо відмовитися від того, за що боролися понад двадцять років. Ми не можемо зрадити тисячі наших вірних, які пішли за нами». «Ми б хотіли, і це моя щоденна праця і думки, будь-якими дорогами досягнути об’єднання Православної Церкви в Україні». «Бо якщо буде сформована друга канонічна митрополія, то не важливо, хто би її очолив. Я думаю, що повинен бути саме представник Вселенського Патріарха – не Патріарх Філарет, хоч він визначний діяч, ні митрополит Мефодій, ніхто з українських єрархів. Але це повинна бути особа українського походження». «Я завжди дам собі раду, бо пройшов не одне життєве випробування на міцність характеру і силу духу…». «…не раз казав своїм священикам: дивіться, хто перед вами. Якщо на шлюб з’їхалися гості на крутих джипах, то не гріх їм дати більшу пожертву на церкву». Трудова (церковна) діяльність: Почав працювати пастухом у рідному селі і дійшов до керуючого Красненським відділенням радгоспу «Карпати». 18 січня 1975 г. рукопокладений у сан диякона, а 10 серпня того ж року – у пресвітера Російської православної церкви. Приходське служіння проходив у Донецькій, Луганській, Ростовській та Львівській областях. Овдовів у 1993 р. Після сенсаційного виходу церкви Петра і Павла у Львові з-під опіки Російської православної церкви, про що настоятель храму отець Володимир Ярема проголосив 19 серпня 1989 року, о. Макарій та ще четверо священиків 1 жовтня того ж року теж зважилися на цей крок. У 1993 р. офіційно покинув Російську православну церкву та перейшов до Української Автокефальної Православної Церкви, за що був заборонений РПЦ у богослужінні, та пізніше позбавлений нею священного сану. У 1997 р. рукопокладений владиками Димитрієм (Яремою), Ігорем (Ісіченко) і Мефодієм (Кудряковим) у єпископа та одноголосно обраний Собором УАПЦ керуючим Львівської єпархії. Також за сумісництвом керує Рівненською, Волинською і Таврійською єпархіями, до яких входять Херсонська та Миколаївська області. 25 травня 2011 р. Архієрейським Собором УАПЦ за пропозицією Предстоятеля УАПЦ, Блаженнійшого Мефодія (Кудрякова), митрополита Київського і всієї України про відзначення трудів на користь Православної церкви за багаторічну «ревну працю для добра Церкви, та утвердження духовності в українському народі» владика Макарій одноголосно возведений у сан митрополита. Митрополит Макарій (Малетич) є активним та послідовним прихильником створення за посередництва Константинопольського Патріархату єдиної помісної православної Церкви в Україні. Ще від початку незалежності точилися розмови про об’єднання усіх гілок православ’я в одну Помісну українську церкву. Ця ідея як ініціатива другого Президента України Леоніда Кучми, щодо об’єднання Православних церков України в єдину помісну Церкву, була озвучена ним під час святкування 2000-річчя Різдва Христового. У 2005 р. владика Макарій вийшов з пропозицією організації подвір’я Константинопольського патріарха при Свято-Успенському соборі УАПЦ м. Львова. У тому ж 2005 р. архієпископ Макарій заявив про вихід зі складу УАПЦ і переході під омофор архієпископа Скопелосського Всеволода (Майданського), ієрарха Константинопольського Патріархату, що займався душпастирством православних українців у Америці. Перспектива серйозних ускладнень міжправославних відносин побудила Константинопольській Патріархат відмовитися від прийняття в канонічне спілкування архієпископа Макарія, який був змушений повернутися в юрисдикцію УАПЦ. На даний час УАПЦ узяла курс на перемовини щодо можливості об’єднання церков за умов тимчасового входження (підпорядкування) в структуру Патріархату Вселенської Константинопольської Церкви (м. Стамбул). Бізнес: Владика Макарій офіційно не займався і не займається підприємницькою діяльністю, не виступає засновником, акціонером чи керівником будь-яких суб’єктів господарювання України. Інформація для публікації представлена Агенцією економічного лобіювання «Дроно» в рамках інформаційно-аналітичного проекту «Львівщина. Еліти 2011». Керівник проекту: В’ячеслав Єнбаєв. |