ПОТРІБНО НЕ СОБАЧІТИСЯ ЗА МОВУ ЧИ ЯЗИК, АБО ЧИЇ ШАРОВАРИ ШИРШЕ...
27.12.2012
Я хочу, щоб наша молодь пишалася не тільки нашими червоними шароварами і бабціними глечиками...
Давно спостерігаю, як шановне панство волає про етнічну ідентичність, про графу у паспорті, про мову та про те, що Україна повинна бути для українців. Але я 100 відсотковий етнічний українець якось за графу мало нервуюся та, мабуть, зовсім не переживаю. А хіба є, наприклад, в американських паспортах графа про національність, а чи може вона є у французьких паспортах? Мабуть там люди всі одної національності – американець, чифранцуз.
При совєтах у мене у паспорті була графа, де значилося, що я українець. Так може повернемося до СРСР? І усі навколо знали, що я українець, і ніхто мені не заважав наспівувати українські пісні, працюючи за кульманом у КБ одного з режимних заводів Ленінграду і балакати серед друзів українською мовою, і мати при цьому допуск до секретів вищої категорії.Iяк не дивно, за моїукраїнськіпісні тарозмови на рідній мовіЛенінградськеКДБ мене не викликало на бесіди.Мабуть тому що це ніяк не впливало на якість моєї праці.
І мені дуже подобалось, коли по телевізору чукча співав «А оленя луче».
Ну тай що з того, що на моєму весіллі мій друг чечен танцював лезгінку під акомпанемент мого друга азербайджанця, а з моєю рідною сестрою одружився мій однокласник єврей (до речі талановитий фізик).
Ну та й що з того, що хтось хоче читати книжки або газети російською мовою? Або корейською?
Мене більше дратує, чому усі комп’ютери мають біос англійською, а не українською? Чому наші керманичі їздять на німецьких авто, а не на українських, чому ми одягаємось у китайське та турецьке барахло, а не в українські костюми, чому я не можу купити чисто вовняний светр української фабрики.
Чому наші етнічно-українські талановиті люди їдуть до Австралії, Америки і там пишуть чудові програми, конструюють чудові станки, прилади, роблять чудові наукові відкриття? Та при цьому дивно, що їх там ніхто не докоряє за не ідентичність до австралійського етносу. І вони там себе відчувають комфортно.
А ще мені шкода, що наші чудові жінки, та ще й з вищою освітою їдуть до Італії мити зади італійським маразматикам. Мені прикро, що до нас не їдуть робити теж саме італійці, або японці.
Мені прикро, що американські вчені не їдуть до України робити свої винаходи, бо тут кращі в світі лабораторії. І нехай би вони себе тут відчували комфортно, не нервували від того, що Україна тільки для українців.
Я хочу, щоб наша молодь пишалася не тільки нашими червоними шароварами і бабціними глечиками, а й кращими в світі машинами і літаками українського виробництва, щоб усі програми були написані на українській мові, і увесь світ вивчав від цього українську мову, а не тому, що в нас був колись голодомор, а колись козаки добре пили горілку і ще добріше танцювали гопака.
Я етнічний українець і патріот хочу, щоб до нас стояла черга вчених, митців, архітекторів, конструкторів, тощо з усіх країн світу, бажаючи у нас працювати, а ми б їм чинили конкурси. І нехай би вони були в нас задоволені своєю працею й щасливі.
О це й буде справжня Україна - найпрекрасніша у світі країна з найчудовішим й найгостиннішим українським етнічним народом.
Я знаю й знання моє тверде, що для всього цього нам українцям, незалежно від національності та мови (особливо нам западянам) потрібно не собачітися за мову чи язик, або чиї шаровари ширше, а дружно, вперто й завзято працювати для процвітання нашої неньки.