|
Сьогодні 199 років Тарасу Григоровичу Шевченко.
Всі патріоти і не тільки,
До тебе посилаються, Кобзар,
Вкраїну люблять, аж на стільки,
Що винесли рідненьку на базар.
І так, смакуючи з приспівом, захваляють
Все гамузом не дорого візьміть,
А нас, «холопів», крамом добавляють,
Так що, Тарасе, можна їх простить?
Яку пораду надаєш народу?
Що бачиш з Канівських висот?
Отруєну святу дніпровську воду,
І квіти в березні від правлячих сволот.
ГетьмАни скрізь століття не різняться,
Все владу ділять, ділять як завжди,
А в решті, як ті пси пересварЯться,
Папаху розірвавши на шматки.
Твої вірші - це суд для України,
Коли читаєш страшно взагалі.
Бо мову – душу українську вбили,
І гонять українців з їх землі.
Тебе іконою шановною зробили,
А «Заповіт» не згадують чомусь,
За правду б’ють, як завжди били,
Я вже в майбутнє навіть не дивлюсь
Така журба сьогодні в Україні,
Я рушники у траурі стелю,
І плачуть твої очі волошково-сині,
А я з них сльози неборака п’ю.
Федір Шишман, 3 березня 2013 р.
Стихотворение на ТРИБУНУ НАРОДА прислал автор.
 Комментарии | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
