Сьогодні 199 років Тарасу Григоровичу Шевченко.
Всі патріоти і не тільки, До тебе посилаються, Кобзар, Вкраїну люблять, аж на стільки, Що винесли рідненьку на базар. І так, смакуючи з приспівом, захваляють Все гамузом не дорого візьміть, А нас, «холопів», крамом добавляють, Так що, Тарасе, можна їх простить? Яку пораду надаєш народу? Що бачиш з Канівських висот? Отруєну святу дніпровську воду, І квіти в березні від правлячих сволот. ГетьмАни скрізь століття не різняться, Все владу ділять, ділять як завжди, А в решті, як ті пси пересварЯться, Папаху розірвавши на шматки. Твої вірші - це суд для України, Коли читаєш страшно взагалі. Бо мову – душу українську вбили, І гонять українців з їх землі. Тебе іконою шановною зробили, А «Заповіт» не згадують чомусь, За правду б’ють, як завжди били, Я вже в майбутнє навіть не дивлюсь Така журба сьогодні в Україні, Я рушники у траурі стелю, І плачуть твої очі волошково-сині, А я з них сльози неборака п’ю. Федір Шишман, 3 березня 2013 р. Стихотворение на ТРИБУНУ НАРОДА прислал автор.
Комментарии | |
|
|
|
|
|
|
|
| |