Газети Німеччини, головної країни Євросоюзу, пишуть, що за євроінтеграцію прийдеться як мінімум віддати Крим.

У зв'язку із загостренням Кримської кризи ми спостерігаємо несподіваний поворот у західних ЗМІ. Почалося все з того, що на сайті німецького видання Der Spiegel, по самовизначенню «самого значимого інформаційно-політичного журналу Німеччини і Європи із самим більшим тиражем», тематичний заголовок на головній сторінці змінився з «Україна» на «Крим». І раптом трапилося щось дивне: в основних німецьких виданнях слово «провокації» у зв'язку з російськими діями на Україні стало використовуватися винятково в лапках; населення Криму з українців перетворилося в росіян; Крим, виявляється, завжди був російським регіоном. Навіть Правий Сектор з категорії freedom fighters плавно перейшов у розряд небезпечних праворадикалів.

 До того ж, відгукнулися німецькі політики самих різних партій: так, спікер Християнсько-демократичного Союзу з питань зовнішньої політики Пилип Місфельдер заявив, що зближення з Росією в інтересах Європи. Новинному агентству Reuters він сказав, що геостратегічне питання Криму сприймається Москвою дуже емоційно, тому що (я цитую) Крим — це історично «der Kernbereich Rußlands», «споконвічний регіон Росії». У розмові з газетою «Lübecker Nachrichten» він відзначає, що США і ЄС повинні переконати тимчасовий уряд у Києві в тому, що необхідно відповідати на сподівання й турботи російського населення України. У цій же газеті голова партії «Ліві» Бернд Ріксінгер стверджує, що ЄС зробив помилку, ставши на одну зі сторін в українському конфлікті.

У перші дні Кримської кризи звучали фрази про «російські провокації» і «російську агресію» — зараз же ці терміни з’являються винятково в лапках, і, принаймні, Der Spiegel вважає, що питання із Кримом уже фактично вирішене. Два останні матеріали, «Ділема Європейців»і «Операція Кримський Протекторат», ясно говорять про те, що питання про півострів майже закрите. У першій статті обговорюється питання фінансової допомоги страждаючій Україні, ці плани навіть порівнюють із Планом Маршалла. Одночасно підкреслюється, що Брюссель не поспішає підписувати Асоціацію з Україною. Примітною є фраза про те, що Євросоюз однозначно не готовий займатися недозволеними територіальними конфліктами.

У зв'язку із цим кандидат у Європарламент від ліберальної FDP і фахівець із зовнішньої політики Олександр Граф Ламбсдорф говорить, що Україна перебуває у вкрай складній ситуації. На випадок чого, їй прийде «die Krim für die Integration in der EU opfern» — «пожертвувати Кримом заради інтеграції в ЄС». Другий матеріал, «Операція Кримський Протекторат», розглядає поведінку Росії. Затверджується, що російський маневр по приведенню Криму у свою сферу впливу «можливо, одного разу ввійде в підручники по воєнній тактиці». Der Spiegel сумнівається в тому, що Київ зможе вчинити значимий опір. Однак відзначається, що анексія Криму зовсім не обов'язково є остаточною метою Путіна: скоріше, переслідується план широкої автономії в складі України. «Неофіційний протекторат». Неможливо не помітити майже в захопленні тон статті, незважаючи на те, що для даного журналу характерна скоріше антиросійська риторика.

Тим часом FAZ, одна із провідних газет Німеччини, опублікувала матеріал, присвячений закону про мови. За словами голови Європейської комісії Жозе Мануэл Баррозу, Яценюк дав йому гарантію, що цей «спірний закон» не буде прийнятий. У статті говориться, що населення сходу країни, що полягає з етнічних росіян (використовується цілком конкретне вираження «ethnische Russen»), сприйняло даний закон як провокацію. Із цією точкою зору погоджується федеральний уряд Німеччини — саме ця дія нової влади, на думку уряду, сприяло ескалації. Крим іменується півостровом з «російським характером». Наскільки мені відомо, саме FAZ першої з великих газет підняла питання про те, ким є ці дивні люди зі свастиками на ліберальному Майдані.

Це питання підхопило Der Spiegel і «переоцінка цінностей» виявилася досить глибокою. У п'ятницю був опублікований матеріал з досить однозначним заголовком: «Кримська криза: націоналісти підбурюють татар до тероризму». Правий Сектор у даній статті описується у вкрай негативних тонах. Головні тези звучать так: російська більшість у Криму готова захищати свою автономію від українських ультранаціоналістів, що загрожують росіянам насильством. Оскільки в екстремістів із Правого Сектору немає бази в Криму, вони обманом і підлістю прагнуть використовувати татар проти росіян, нацьковуючи перших на останні.

Російське прагнення до автономії підноситься як природнє бажання, татарський страх перед цим — природньою реакцією; неприродним є лише вторгнення нацистів, що намагаються розв'язати міжетнічний конфлікт заради зміцнення власних позицій.

Одночасно з німецькими ЗМІ, британське BBC зацікавилося питанням про Правий Сектор, виклавши наджорстке відео про бійців Майдана, представлених як неонацисти з гітлерівськими ідеалами.

 У цілому ж, за останній тиждень основна частина європейських ЗМІ змінила свою позицію по трьом питанням.

 По-перше, «Вторгнення». Якщо споконвічно російські дії в Криму вважалися явною агресією, то тепер вони описуються в більш нейтральному тоні, аж до замилування й схвалення.

 По-друге, «Крим». Усі розмови про обов'язкове дотримання територіальної цілісності України припинилися, коли перші російські прапори піднялися над «українськими містами». Тепер прагнення «російського півострова» до автономії вважається природнім і демократичним волевиявленням народу.

 По-третє, «Правий Сектор». Борці за волю досить швидко перетворилися спочатку в маргінальних екстремістів, а потім і зовсім в агресивних фашистів, що мріють про кров.

Такий різкий поворот у ЗМІ говорить про одне: дехто прийняв рішення щодо України. І це рішення було прийняте аж ніяк не на Майдані й навіть не у Верховній Раді. Або, простіше говорячи: реальність розвивається в правильному напрямку.

P.S. Аналітики попереджали, що Україна занадто велика держава для ЄС, і якщо ввійде в нього, то тільки вроздріб. Над аналітиками сміялися. Тепер газети Німеччини, головної країни Євросоюзу, пишуть, що за євроінтеграцію прийдеться як мінімум віддати Крим. І щось більше ніхто не сміється.

Кирило Камінець.

Статтю на ТИРИБУНУ НАРОДУ надіслала Олена Куззула, м. Ужгород.

Комментарии

Добавить комментарий
Пожалуйста, оставляйте комментарии только по теме
Имя:
E-mail
Домашняя страница
Тема:
BBCode:
Комментарий:
Код:*