"Нынешняя украинская государственность, служащая препятствием восстановлению русского единства, представляет некое злокачественное образование на теле Русского мира", - журнал "Москва" (№6, 2013 г.).
Я пишу ці рядки в годину найтяжчих випробувань для українського народу, коли вирішується доля вашої багатостраждальної країни.
Анексувавши Крим, російський імперський монстр не заспокоївся, а продовжує, жадібно облизуючись, дивитися на південний схід України. Як говорить прислів'я, апетит приходить під час їжі. Інспіровані Кремлем масові безладдя й "підігрів" сепаратистських настроїв у лівобережній частині України мають своєю метою тільки одне - одержати привід для збройного вторгнення сюди під приводом горезвісної "захисту російськомовного населення".
На наших очах здійснюється сценарій насильницького розчленовування України. Громадська думка в Росії готувалася до цього вже давно. У різних ЗМІ протягом останніх років усіляко доводилося, що Україна - неповноцінна, нелегітимна, штучна держава. Так у журналі "Москва" відкрито заявлялося: "Нынешняя украинская государственность, служащая препятствием восстановлению русского единства, представляет некое злокачественное образование на теле Русского мира" (№6, 2013г.).
Один з головних рупорів Кремля Жириновський пішов ще далі, не соромлячись, заявив: "Вся Украина сегодня – это анархия, это не государство, оно распалось, забудьте, похороните".
Не Росії, яка потопила в крові Чечню, яка знищила сотні тисяч її мирних жителів, відкривати тепер рот і щось там говорити про "право націй на самовизначення". Після всього того, що трапилося РФ не має ніякого морального права навіть заїкатися про які-небудь моральні категорії. Прагну сподіватися, що дивовижні плани московської кліки проваляться, наткнувшись на волю українських громадян і їх рішучість захистити свою волю.
Цікаво, що Путін неодноразово повторював, що Росія не збирається розколювати Україну й жодним чином не заміряється на її територіальну цілісність. Але ж щось подібне він обіцяв усьому світу ще зовсім недавно й у відношенні Криму. І що ж? Неправда, цинізм і віроломство російської влади воістину безмежні! Вірю, що Росія за всі свої злочини відповість перед Богом і людством.
Патріоти України! Я звертаюся до вас від імені, на жаль, нечисленних росіян, у кому ще залишилася совість і хто відмовляється брати участь у цьому колективнім фашистськім божевіллі. Тримайтеся! Усім вам стійкості й міцності духу! Ганьба Росії! Слава Україні!
Посилаю вам свій новий вірш.
УКРАЇНСЬКІ ПОВСТАНЦІ.
Ох,не зря раскричались вороны!
Знать,предчувствуют падаль они.
Покидаем опять свои схроны -
Наступают горячие дни.
Ждёт нас скоро кровавая жатва.
Будь что будет,и Бог нам судья!
Свята наша единая клятва:
Бить проклятых, себя не щадя.
Мы - солдаты Степана Бандеры.
Что фашисты нам, что москали...
Ничего нет сильней нашей веры
И любимей родимой земли.
Мы идём на врагов, смерти в жерло.
Пусть погибнем за рiдну свою.
Україна, вона ще не вмерла.
I до зустрiчi, друзi,в раю!
З повагою, Олександр БЫВШЕВ, (навіть не хочеться писати "Росія"), Орловська область, сел. Кроми.
Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script
P.S. Серед потоку погроз і образ у мою адресу, що не припиняється, я одержав днями досить характерний лист. Один обурений «товарищ» вимагає від влади дорівняти всіх інакомислячих у Росії до терористів. Загалом, Ерефія докотилася, далі нікуди. Поруч тільки Північна Корея. Очевидно, прав був Андрій Макаревич: "Боюсь, этот народ уже не спасти".