ТРИБУНА НАРОДА

Рабінович, ви знаєте що Ізя-підор? – Що – гроші не повернув???? – Ні – в гарному сенсі цього слова!

Шановне панство, поціновувачі та любителі смажених фактів, пропонуємо Вашій увазі черговий опус, присвячений спікеру радикальної організації «Правий сектор» Бориславу Бляхеру -Березі. Хочу зауважити, що за період моїх розповідей про яскраве життя зазначеного персонажу, мені вдалося сформувати добрячий фан-клуб «бляхеролюбів», які із нетерпінням чекають на новеньку інформацію, пов’язану із блискучим життям цієї аж занадто одіозної фігури. І саме цей факт підштовхує мене на польові дослідження та до оприлюднення смажених «шкварок». Тож, шановні «бляхеролюби», приношу своє щире вибачення за тривалу відсутність у інформаційному просторі, яка пояснюється службовим відрядженням до Європи, до епіцентру карколомних пригод нашого персонажу Борислава Бляхера-Берези. Зазначу, що відрядження було насиченим. Тож ваше очікування, мої шановні читачі, буде винагороджено новими та несподіваними фактами з бурхливого життя Борябляхера, якими зі мною люб’язно поділилося декілька респондентів, свого часу до нього наближених. Сподіваюсь, нижчевикладені гостренькі епізоди надолужать популярність моїх опусів про Бляхера та й загалом популярність нашого багатогранного героя - вогнеборця

Тож, шановні «бляхеролюби», приношу своє щире вибачення за тривалу відсутність у інформаційному просторі, яка пояснюється службовим відрядженням до Європи, до епіцентру карколомних пригод нашого персонажу Борислава Бляхера-Берези. Зазначу, що відрядження було насиченим. Тож ваше очікування, мої шановні читачі, буде винагороджено новими та несподіваними фактами з бурхливого життя Борябляхера, якими зі мною люб’язно поділилося декілька респондентів, свого часу до нього наближених. Сподіваюсь, нижчевикладені гостренькі епізоди надолужать популярність моїх опусів про Бляхера та й загалом популярність нашого багатогранного героя - вогнеборця.

Напередодні Дня Незалежності України до мене у приват у Фейсбуці звернувся чолов’яга, ім’я якого з відомих причин, я називати не буду, але задля спрощення оповіді назву його Мисливцем.

Мисливець написав, що із зацікавленістю читає мої опуси про Бляхера, адже знає цього перевертня дуже добре. Мій майбутній інформатор повідомив, що його ошелешило стрімке перетворення дезертира-невдахи у вогнеборця, тому і запропонував поділитись цікавою інформацією про персонажа. Зважаючи на те, що через нестабільну економічну ситуацію в Україні він декілька років тому іммігрував з України та повертатися поки що не планує, ми вирішили перетнутися в Європі. Тож, маючи ще одну цікаву історію, за якою я планував відправитись у подорож до Берліну, ми домовились там і зустрітися.

Прибувши до столиці Німеччини, не гаючи часу, я опинився в кафе «Ландграф», що на вулиці Курфюрстендамм та, за келихом доброго німецького пива, із зацікавленістю вислухав історію Мисливця, підкріплену переконливим ілюстративним матеріалом, яким і ділюся.

Весною 2013року, мій новий знайомий - завзятий мандрівник та мисливець, разом із друзякою Михайлом Табачником відправився на сафарі до Північного Камеруну. Там в містечку Гаруа, на околиці якого розташовані багаті мисливські угіддя, вони декілька днів полювали на відому антилопу Канна-іланд лорда Дербі. Одного дня, Михайло повідомив Мисливцю про те, що найближчим часом до ним приєднаються брат Михайла, Дмитро Табачник у супроводженні партнера по бізнесу. Наступного ранку друзяки вже були у міжнародному аеропорті Яунде, та в очікуванні «групи підкріплення» вдивлялися у натовп новоприбулих пасажирів. Аж раптом, на горизонті вималювався вже знайомий Мисливцеві силует Дмитра, за яким наче якийсь слейв дріботів громила, нав'ючений трьома величезними валізами. То і був партнер Табачника - Бляхер-Береза, тимчасово виконуючий обов’язки вантажника.

(Примітка автора - судячи з розстановки акцентів в надісланому месседжі, Мисливець був дуже спантеличений непоєднюваністю двох образів Борябляхера, першого, якого він знавав: боязливого, спітнілого невдахи- вантажника із валізами та другого – бойового командира - вогнеборця, що активно демонструється в Інтернеті).

Потому ще пару днів Мисливець, вже разом з гостями, у супроводженні місцевого слідопита, полювали в савані. Врешті, їх сподівання отримати здобич, після шести годин вистежування, увінчалися успіхом. Група мисливців вистежила довгоочікувану антилопу, добити яку пощастило Михайлові Табачнику.

«Поцріот» та «укр» Борябляхер разом з жидобандерівцами Табачниками завалили чергову кремлядь

Примітка автора: На фото зображений і Мисливець, але з відомих причин він себе з нього видалив)

Наступного ранку задоволений Табачник - старший разом із Бляхером - Березою у пошуках чергових, вже гостреньких пригод, відправились в Дуалу, яка славиться своїми карколомними борделями. А потім, добряче відірвавшись в ночі вони відлетіли на Сейшели.

(Ремарка автора: до речі, дуже цікаво, чому сьогодні, Борябляхер, відкараскується від знайомства з Табачниками та «стібається» з них у прямому ефірі, розповідаючи про їх пригоди та полювання. Невже підгодовування з барського столу закінчилося?

Та начебто ні, адже найчастіше, ще з моменту лютневого конфлікту, ініційованого «Правим сектором» під готелем «Дніпро» саме 112 канал, (яким спільно володіють Арбузов, Захарченко та Табачник), найчастіше випускає в ефір сюжети з Бориславом Бляхером. Тоді навіщо Борябляхеру плювати в колодязь, з якого він воду п’є?).

Крім того, Мисливець розповів, що під час останнього прощального обіду, Дмитро Табачник жваво обговорював з Борябляхером якісь схеми з електронними підручниками, що й наштовхнуло мене на розв’язання ще одного вузлика в заплутаних,партнерських стосунках Табачника із нашим вогнеборцем.

Як з’ясувалося, через спільного знайомого Єгора Бенкендорфа, Борябляхер познайомився з великим та могутнім шахраєм та авантюристом, на той час міністром освіти Дмитром Табачником ще наприкінці 2012 року. Тоді Табачник запропонував Борябляхеру офіційне працевлаштування з окладом у 3 тис. гривень в афільованій компанії НСКБ «Український прорив», в якості куратора програми провадження електронних підручників (адаптації шкільних навчальних програм для планшетів Senkatel Znaypad). Там, до січня 2014 року включно, Борябляхер разом із засновником «Українського прориву» - ген. директором видавництва «Генеза» Олегом Фурманом (за сумісництвом партнером Табачника по заправкам та супермаркетам «Тіко»), прокручували цікаві та грошеносні схеми, з вихлопом у 250- 300 млн. гривень.

Тоді, яким дивовижним чином, згідно із ствердженням самого БоряБяхера, він міг з першого дня вести активну діяльність на Майдані, водночас працюючи в корумпованій конторі Табачника?

(Примітка автора до ілюстрацій : Ідентифікаційний код закріплюється за людиною на все життя та залишається незмінними не залежно від зміни імені, прізвища тощо. Тому за ним легко визначити власника).

Ще раніше, у 2007 році, під час активних «тусовок» у середовищі заможних регіоналів Борябляхер познайомився з яскравим можновладцем, тричі генпрокурором та двічі депутатом ВР від ПР Святославом Піскуном, та сформував для нього дві (для двох заміських маєтків) приватні бібліотеки, заробивши на цьому гонорарчик у 50 штук баксів. Це ж який ступень довіри треба було мати, щоб тричі генпрокурор запустив Березу на свою приватну територію та ще й розраховувався за роботу пачками доларів? Пізніше, задоволений Піскун звів Борябляхера з екс-спікером Верховної ради Володимиром Литвином, якому наш спритник укомплектував бібліотеки у двох палацах. Приголомшений букіністичним щастям Литвин, підкинув бібліофілу ще близько 70 штук неоподаткованих баксів.

Годиннички тік-так, або як Борябляхер чатував маєток Пшонки

Згідно із ствердженням родича Бляхера, ім’я якого я оприлюдню пізніше, до лютого 2014 року Бляхер-Береза носив на своїй лівій руці скромненький годинничок, вартістю у 120 євро, подарований родичем нашому улюбленцю, під час його перебування в Німеччині на Чемпіонатів світу з футболу десь так у 2006 році.

Але, починаючи з березня 2014 року Борябляхер почав красуватися новими та коштовними годинниками у ефірах ТВ каналів. Запитаєте, звідки у сором’язливого патріота Бляхера, який до останнього заробляв 3000 офіційних гривень на місяць, працюючи в підприємстві Табачника на посаді керівника проекту, взялася така необґрунтована розкіш в декількох екземплярах, спільна вартість яких сягає кількасот тисяч баксів?

Імовірно, що з маєтку, чергового ненависного регіонала , екс-прокурора Віктора Пшонки, який наш доблесний Борябляхер відчайдушно охороняв з лютого 2014 року до березня 2014 року.

Для довідки: до пограбування маєтку, Пшонка володів коштовною колекцією, що складалась з понад 150 ексклюзивних годинників, які дарувалися підлеглими – прокурорами та суддями на урочисті події та свята. Весь цей скарб, загальна вартість якого оцінюється у суму понад 10 млн. доларів, зберігався у підвалі маєтку, у трьох сейфах, разом із коштовностями дружини.

Вдивіться у відео - запис, відзнятий в маєтку Пшонки, який, згідно із ствердженням самого Борябляхера, 23 лютого 2014 року був взятий під охорону «Правим сектором» .

(https://www.youtube.com/watch?v=NZ9BQMQTJt8). Там все майно, сейфи, нагороди та цінності Пшонки, поки що, на місці.

Але, вже 6 березня виявилось що маєток повністю пограбовано невідомими у масках, які, начебто, охороняли маєток та, напередодні виявлення пограбування, його звільнили.

А ось тут, 28 березня, Борябляхер стверджує що «Правий сектор» якийсь час охороняв маєток Пшонки, а потім, начебто, його кинув на розтерзання невідомих. (http://espreso.tv/new/2014/03/28/skarby_pshonky_teper_u_muzeyi): «Після того, як ми перестали охороняти будинок Пшонки, цю функцію ніхтоне виконував», – розповів керівник інформаційного відділу Правого сектора Борислав Береза.

Заплутана історія із коштовностями Пшонки, як і багато інших подібних історій, що відбувалися у часи безконтрольного розконсервування багатств можновладців регіоналів могла б згинути, але Ваш покірний слуга її реанімував та пропонує ознайомитися із змістом та вартістю Борябляхерових трофеїв.

Доречи, зважаючи на високий статус генпрокурора, Пшонка мав в своїй колекції безліч ексклюзивних годинників, що виходили або малими серіями або взагалі були одиничними. З цим пов’язана складність безпомилкової ідентифікації, адже на відміну від серійних випусків вони можуть бути ексклюзивного дизайну, або зроблені з ексклюзивних матеріалів, або бодай мати додаткові, ексклюзивні функції.

Двуликий анус Борібляхера, або для милого дружка хоч сережку з вушка

І ось настав час викинути на стіл останню, принаймні у цьому опусі, історію, повідану мені респондентом у Берліні. Цим респондентом був двоюрідний брат Борислава Бляхера – Славік Меламед, який від початку двохтисячних постійно проживає у Німеччині.

Саме Меламед, як писалося вище, і подарував Боребляхеру його перші коштовності: вушну сережку та дешевий годинник Тіссот, які до останнього прикрашали патріотичне тіло нашого вогнеборця.

Крім того, двоюрідний брат Борябляхера розповів про пригоди родича в Європі, а саме про чарівні подорожі до борделів Амстердама, де наш патріот віддавав перевагу не дівчатам, а чорношкірим трансвеститам. За словами родича, відірвавшись в голландських борделях, Борябляхер повертався до Берліну та частенько відвідував відомий бордель «Артеміда», що славиться широким асортиментом чорненьких «дівкобоїв» . Також, Славік згадав, як якось, Борябляхер разом із дружком Кирилом з Москви, повертаючись із подорожі у Відень вчергове занурився у трансвеститний морок, а потім із захопленням розповів пікантні подробиці вакханалії, що минула. Ось тоді то, Славік порадів своєму несподівано доленосному подарунку братові - вушної сережки, зробленої за багато років до того, як сформувалися інтимні пріоритети Борябляхера.

Рольові ігри псевдо-патріота а ля Павлик Морозов

На фоні цієї «братерської» історії виникає банальне питання: з якою метою наш вогнеборець Бляхер-Береза, який, не належить, ані до циганських, ані індіанських племен, культура яких передбачає носіння у вухах сережок та підвісок, незважаючи на свій поважний статус, вперто не позбавляється абсолютно не природньої для суворих чоловіків прикраси? І, що дуже пікантно, говорять,що цей атрибут вважається сигнальним для окремих збоченців…

Може він насправді, як відомий любитель хлопчиків-дівчат Симоненко та поважний сім'янин Ляшко належить до плеяди зіркових сексуальних девіантів?

А ще цікаво, чому теперішній спонсор Борябляхера пан Ігор Валерійович Коломойський, який публічно ображає збоченця Ляшка, продовжує системно фінансувати pr- кампанію нашого вогнеборця? Куди це він його готує, чи не до лав Верховної ради, з перспективою заміни одного клоуна неформала на іншого? Чому б ні, як то кажуть, святе місце вільним не буває!

І на самкінець єврейський анекдот: – Рабінович, ви знаєте що Ізя-підор? – Що – гроші не повернув???? – Ні – в гарному сенсі цього слова!!!! Для нашого персонажу анекдот працює в обох випадках. Дорогенькі мої – чекайте із нетерпінням, далі буде ще цікавіше.

ДЖЕРЕЛО: http://ord-02.com/item/50428-smazheni-skeleti-iz-shafi-borislava-berezi-blyahera

СВОБОДА СЛОВА ДЛЯ ВСЕХ!

КОНСТИТУЦИЯ ГАРАНТИРУЕТ, А ТРИБУНА НАРОДА РЕАЛИЗУЕТ ПРАВО НА СВОБОДУ СЛОВА ДЛЯ ВСЕХ, А НЕ ТОЛЬКО ДЛЯ ХОЗЯЕВ СМИ

«Смажені скелети» із шафи Борислава Берези-Бляхера

	© 2006 «Трибуна Народа» При цитировании ссылка на сайт обязательна