Захиталась синагога У місті над Бугом, Коли крикнули з порогу «Не май жида другом!»,
Коли грізний клич полинув: «Мо, досить терпіти?!» Поховалися за спини Іудині діти. І пустили брехню колом Журнали, газети, Телебачення з Подолу Та їх інтернети. Почали разом кричати: - Новітні фашисти! Хочуть владу в нас забрати Бандити, расисти! Закрутилися хазари: Рабів на дороги Вперед себе позганяли, Щоб ті били ноги. З транспарантами, під гасла До послуху бидла! Щоб горіла і не згасла В нас зірка Давида: Бо під нею добре й тепло, Там гроші і влада. І в мордяці не потерпло Від брехні у гада! І біжать хохли служити За шмат шоколадки, Виступати й говорити, Немаючи й гадки, Що вони раби мерзенні, Рабів гидкі внуки, Номерні та безіменні Дешеві падлюки… Мусорня - сукині діти, Що завжди голодні, Почіпляли тим кандали, Що були незгодні. Й криміналу! Як без нього?! Припхали букета. За образу не САМОГО, А його ПОРТРЕТА! Щось змінилось? Хтось спитає. Звичайно. Звичайно. Бо раніш судили довго, А тепер негайно! Родослав, м. Вінниця.
Комментарии | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |