ДОЖИЛИСЯ: ВАТИКАН СПОДІВАЄТЬСЯ НА МОСКВУ, ЯК ЗАХИСНИЦЮ ХРИСТИЯНСТВА
14.12.2014
Папа Франциск мабуть агент Путіна, або зрадник-сепаратист, ну й як там далі у кугутських патріотів – х...ло?
Цікава стаття з'явилася недавно на угорському правоконсервативному ресурсі «Magyar Hírlap» - з назвою «Папа простягнув руку Москві». (Дуже цікаве фото http://tribunanaroda.info/content/view/3542/46/) Ґрунтується вона на інформації італійської газети Corriere della Sera, яку, у свою чергу, інформувало «джерело у Ватикані». Щоправда,говорять у таких випадках про «зіпсований телефон», але ж звикли ми або до критичних статей у відношенні Росії, або до таких собі примирливих – «Росію можна зрозуміти», «потрібно однаково йти на діалог» та ін. Вигадки прийнято клепати саме на антиросійському ґрунті.
Очевид, що свобода слова на Заході така, що багатьом діючим особам суспільно-політичної або духовного життя у вільній Європі на деякі теми краще говорити анонімно, інакше - з'їдять. Так що коротенько - суть статті.
Папа Франциск, по інформації Corriere della Sera, зустрічався в листопаді з російським нунцієм Івана Юрковича у Ватикані. Про подробиці зустрічі Папський Престол не проінформував. Крім того, повідомляється про регулярну переписку Папи Франциска й російського патріарха Кирила. Вони обмінюються думками про положення християн на Близькому Сході й поширенні релігійного фундаменталізму. А також кардинали Анджело Скола й Кресчензио Сепе, що вважаються важливими дипломатичними представниками Ватикану, відвідували Москву. Заступник Секретаря по відносинах з державами кардинал Пьетро Паролин, за інформацією, також може відвідати Москву в найближчі півроку.
Але мова в обговореннях ішла не про можливу підготовку папського візиту, а «протягненій Москві руці дружби» Франциска. І що сьогоднішню Росію Ватикан вважає «однією з деяких країн», які здатні й у військовому плані звести бар'єр на шляху ісламського фундаменталізму в Сирії. Тим більше в Сирії проживає чимала російська колонія.
Далі, судячи зі статті, ватиканське джерело сказало: «Путін зробив усе, щоб виступити «християнським царем» на Близькому Сході, заповнивши, таким чином, залишене європейськими державами й Сполученими Штатами місце. Він показав себе захисником меншостей і релігійних цінностей, не тільки православних, але й католицьких». При цьому Ватикан вважає Росію не комуністичною або атеїстичною країною, а союзником.
А сам Франциск може бути для Москви альтернативним партнером на тлі ворожого західноєвропейського фронту. Ну й газета нагадала, що в 2013-ому році в молитві про Сирію Папа Франциск просив допомоги російського президента Володимира Путіна.
От про що стаття.
Як же так! - вигукнув би просочений духом демократії читач, - адже Росія являє собою загрозу усьому світу, точніше, погрозу поширенню демократії по усьому світу, що набагато гірше. Звичайно ця теза не доводиться – досить її методичного повторення авторитетними лідерами демократичного миру. А тим більше – якщо мова йде про якісь там християнські цінності, що стали непотрібними після падіння комуністичних режимів, їх тим більш можна принести в жертву цьому благому поширенню.
Недарма коменПапари під статтею затурбувалися: якщо у Ватикані дійсно є такі настрої, то чи не може відбутися який-небудь майдан і на площі Святого Петра? Бачите, на відміну від пересічного українця, ті ж угорські читачі цілком представляють, хто й для чого організовує майдани. ( Для них, до речі, це зараз актуально). Втім, не тільки угорські – усі скільки-небудь мислячі європейські громадяни, яких просто поки ніхто не організовує.
А заради поширення демократії (читай – з метою скинення законних влад й насадження маріонеткових урядів) можна було б не те що релігійних фанатиків, гіпотетичних сатаністів назвати прагнучими демократичних свобод силами, і увесь цивілізований світ буде тільки тупо кивати, незважаючи на юрби біженців від подібної демократії. Звичайно виходить, як у казці «Нове плаття короля»: чутні лише голоси тих, хто хвалить новий королівський костюм, хіба що маленького хлопчика, що посмів вигукнути: «А король голий!», негайно приб'ють, назвавши ще терористом.
Можливо, служителі Ватикану цілком усвідомлюють, що погрозу християнству на Сході являє собою саме Захід, що втягує радикалів у божевільні плани по дестабілізації цілих регіонів. Сказати про цей відкрито – заклюють. Залишається лише анонімним джерелам натякати на непублічні дипломатичні зустрічі й висловлення представників Ватикану.