ВІТАННЯ З ДНЕМ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ БАГАТЬМА НИНІ МОЖЕ ЗДАВАТИСЬ НЕЩИРИМ
28.06.2015
Бо одне записано в Конституції, інше бачимо в реальному житті. Але не Конституція тому виною, а влада, що зобов’язана нею керуватись.
Дорогі друзі, вітаю вас з Днем Конституції України!
Таке вітання багатьом нині може здаватись нещирим, бо одне записано в Конституції, інше бачимо в реальному житті. Але не Конституція тому виною, а влада, що зобов’язана нею керуватись. Як, до речі, і кожен громадянин України. Сама ж Конституція передбачає можливість кожного відстоювати свої права і то вже від нас залежить, наскільки ми здатні, наскільки готові бути громадянами.
Всі роки і до, і після прийняття Конституції соціалісти боролися за створення умов для перетворення населення України в народ. Тим позначені наші зусилля щодо зміни системи влади. Виявилося, наша позиція знайшла підтримку на двох Майданах. Відповідні тому зобов’язання брали достойники, що завдяки Майданам приходили до влади, але одержавши кермо в руки, про свої зобов’язання забували.
А зміст необхідних змін простий і зрозумілий: ліквідувати адміністративну вертикаль, перенести владу «вниз», під контроль громад, створивши для того юридичні, організаційні і фінансово-матеріальні умови. Тоді лише можна сподіватись на витіснення корупції, хабарництва, розмежування бізнесу і влади, на появу у людей відчуття того, що вони живуть у власній державі і від них самих залежить багато що, в т.ч. і добробут людей. Так ми, соціалісти, розуміємо європейську модель управління. Чи так насправді відбувається?
Ні, не зовсім. Зараз модні гасла про децентралізацію доповнюються ідеєю адмінреформи. Суть її днями популярно виклав нинішній Голова Верховної Ради України В.Гройсман. Тема йому близька, бо він донедавна був головою чималого міста. Але не все в його коментарях (у внесених варіантах перемін) переконливе. В ідеалі ніби все правильно. Однак є підозра, що адмінреформою намагаються підмінити справжню зміну системи влади, при ній централізація іще зміцниться, а людина матиме ще менше можливостей впливати на суспільне життя, на владу, на внутрішню політику.
З адмінреформою слід бути дуже обережним. Бо складається враження, що спроможність рад забезпечується лише об’єднанням громад (непростим об’єднанням) і спроможність визначатиметься лише фінансовими можливостями самої ради, її виконкому. А чи стане від того краще конкретному громадянину, ще більше віддаленому від органу самоврядування? Чи матиме він змогу захищати інтереси свої чи своїх односельців щодо школи, лікарні чи ФАПу, щодо доріг, освітлення, торгівлі і т.п.? Схоже, готуючи зміни, про це забули.
Напевне корисніше біло б врахувати пропозиції соціалістів, спочатку переглянувши податкове і бюджетне законодавство, віддати під розпорядження громад землю (яка їм належить за Конституцією), земельну ренту, переглянути порядок здійснення влади на місцях, щоб обрані, а не призначенці здійснювали управління і забезпечували необхідні послуги громадянам, а потім визначитися щодо перспектив адмінреформи. Якщо громади бачитимуть, що їх об’єднання корисне, вони це зроблять без тиску «зверху», бо й на «верхах», у всіх ланках реальної влади будуть їхні представники, що служитимуть людям, а не «начальству» чи бізнесу. Звичайно, це складний, не одномоментний процес. Але рухатися слід у цьому напрямку.
Такий порядок змін сприймався би людьми з довірою і їхньою активною участю. Це якраз, на мій погляд, потрібно Україні.
Комментарии
