Львівчесно заслужив свій зворотний квиток на польську батьківщину.
Нещодавно один типовий по ступеню несамовитості «український журналіст», зрозуміло - з міста Львова, виступив за відділення Донбасу від України.
«Я проти перебування Донбасу в складі України. Це абсолютно далекий нам за духом регіон. Це ракова пухлина, яка буде поширювати свої метастази по всій країні. Поки Донбас зберігається в її складі, ми приречено на спроби зробити нас частиною російського миру»,- заявив цей расовий «патріот» з ТИПОВО УКРАЇНСЬКИМ прізвищем Дроздов (національність жидок).
Найбільше мене в цьому «крику душі» уразило не тільки його прізвище й національність,ай саме львівське місцеперебування заявника. З якого такого переляку, ні хто-небудь, а саме житель міста Львова тлумачить про Україну? Яке взагалі відношення має до України це польське місто, населення якого в недавньому історичнім минулому на 80 із зайвим відсотків складалося з поляків і жидів, нащадки яких і сьогодні не проти туди повернутися?! І в якої він, якщо на те пішло, взагалі перебуває незаконно. Або може бути в місті Львову визнають діючим міжнародно-правовим документом пакт Молотова-Ріббентропа від 1939 року, на підставі якого Львів з околицями був включений до складу Української РСР. А якщо не визнають, то якого рожна, запитується, вони отут роблять? І чи не час їм зробити вигляд, що їх отут не стояло?
На якій підставі ці міжнародні перекотиполе, така себе галицька недонація неприкаяних агасферов (агасфер – вічний жид), пред'являє претензії до абсолютно чужої для них України? І дозволяє собі давати ради про її територіальний склад? Вони що всерйоз думають, начебто ми не знаємо, що вони тут ніхто, а ім'я їх ніяк?
Так, Сталін, визнаємо це чесно, допустив у свій час серйозну помилку, прийнявши це агресивне, незлагідне западенське плем'я в родину нормальних, цивілізованих народів СРСР. Але історичні помилки ніколи не пізно виправити. Тим більше, що зараз самий підходящий для цього момент. Галицька агресія проти всієї України (а не тільки проти одного Донбасу) перейшла в стадію збройного захоплення державної влади западенськими бойовиками й має характер відкритої війни за панування незначної у всіх відносинах, сторонньої й чужорідної меншості над величезної слов'янською країною.
Але оскільки слов'яни від природи люди гуманні, що не пам'ятають зла, вони, зрозуміло, не стануть у відповідь бомбити Львів балістичними ракетами й загрожувати його населенню тотальною депортацією. Вони просто відновлять одного разу порушену історичну справедливість і повернуть цей великий карпатський хутір разом з усіма його бандерівськими метастазами законному власникові – Польській державі.
А вже вона нехай собі надходить що робити із цим майном так, як порахує потрібним. Підозрюю, правда, що той Дроздов, разом з оравою інших йому подібних націонал-виродків, у цьому випадку моментально відкочують куди-небудь на Полтавщину й там терміново зробиться борцем за повернення Галичини в матір- Україну. Але це вже, братику, пустуєш! Другий раз на ці прокляті граблі точно ніхто не стане. І прийде йому йти підмітати вулиці. Тому що ніякої більш відповідальної роботи цим, що скачуть як блохи «хазяям України» довірити не можна. Втім, вони це вже й сьогодні цілком довели.
Статтю на ТРИБУНУ НАРОДУприславЮко Селиваненко, м. Миргород.
Комментарии
