Великий «Комбінатор» Шнейдер, або захоплення київської книгарні «Літературний салон»

Сьогодні в Україні проблема рейдерських захоплень, зокрема об'єктів нерухомості, досягла критичного стану. 

Сьогодні в Україні проблема рейдерських захоплень, зокрема об’єктів нерухомості, досягла критичного стану. За офіційними даними Міністерства юстиції, у 2016 році в Україні кількість незаконних захоплень майна склала 3000 випадків. З них результативні рейдерські атаки були у 2700 випадках, тобто практично у 90% ситуацій. При цьому щоденно в Україні фіксували більше 20 скарг на рейдерські атаки. І це тільки ті випадки, про які заявлено офіційно. Кількість постраждалих від рейдерських захоплень, які не зверталися по допомогу до офіційних державних органів, взагалі не відомо…

Серед вигадливих схем, що застосовують рейдери, особливою популярністю користуються схеми з приміщеннями, придбаними за іпотечними кредитними договорами, виплати за якими, за ряду причин, в тому числі за умов економічної кризи в Україні, відбуваються з затримками. Це, в свою чергу, спонукає банки-кредитори продавати борги на біржових торгах факторинговим та фінансовим компаніям, які в нашій країні вважають за краще вести свій бізнес в далекій від законного спосіб (ред. — факторингова компанія може укласти угоду з банком і, викупивши борг з дисконтом, сама стати кредитором замість банку на тих же умовах). Далі, після отримання прав на предмет боргу, нові іпотеко- держателі — факторингові компанії, минаючи передбачену Законом процедуру здійснення стягнення боргу, підмінюють поняття придбати борг на поняття придбати предмет іпотеки (об’єкт нерухомості), що належить іпотекодержателям, швидко знаходять клієнтів та продають цей об’єкт. Здійснюючи подібні оборудки, рейдери на швидку руку заробляють прибутки, в десятки разів більші за суму, витрачену на торгах.

У такі ситуації із продажем предмету іпотеки потрапляють власники житлового та комерційного нерухомого майна, представники малого та середнього бізнесу. Рейдери від факторингу не гребують нічим. Так, нещодавно одна з численних факторингових компаній «РАЙТ ПАРТНЕР» прокрутила рейдерську схему із предметом іпотеки — книгарнею «Літературний салон», розташованою за адресою м. Київ, просп. Повітрофлотський, 33/2. Власником книгарні виявилась відома українська книжкова продюсерка Олена Лазуткіна. Продюсерка Лазуткіна, не гаючи часу, вирішила винести історію із захоплення «Літературного салону» у публічну площину, тим більше, що разом із приміщенням «нові власники» об’єкту нерухомості захопили книжки, витвори мистецтва та особисті речі письменників, які співпрацювали із книгарнею. За попереднею оцінкою, вартість привласненого рейдерами майна складає понад 50 000 $.

Зазначене майно знаходилося в приміщенні книгарні, коли стався цей рейдерській наїзд. Перелякані книгарі ледь встигли зібрати власні речи до того, як їх викинули просто на вулицю. На даний момент доступ до книгарні заблокований, замки замінені, крім того, рейдери навіть встигли переписати на себе договір з компанією, що раніше охороняла об’єкт.

Історія рейдерського захоплення «Літературного салону»
Тож, у вересні 2017 року через електронний майданчик “Прозоро”, що належить ТОВ «Електронні торги України», було заведене інформацію про лот — заборгованість за кредитним договором, в забезпеченні якого був об’єкт за адресою просп. Повітрофлотський, 33/2. На аукціоні, що відбувся, були реалізовані активи ПУАТ «ФІДОБАНК», а точніше, права вимоги за іпотечним кредитним договором, укладеним між Лазуткіною та зазначеним банком. Переможцем лоту було визнане ТОВ «РАЙТ ПАРТНЕР». Лот придбали за 588 600,00 грн. В результаті торгів «РАЙТ ПАРТНЕР» стало новим кредитором Олени Лазуткіної. Далі, минаючи процедуру, передбачену вимогами ч.3 ст.33 «Закону про іпотеку», про здійснення стягнень на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріусу або згідно із про задоволення вимог іпотекодержателя, рейдери перейшли до самовільного та не узгодженого із іпотекодателем продажу об’єкту нерухомості. Врешті, у грудні 2017 року, на підставі договору купівлі-продажу «РАЙТ ПАРТНЕР» продало книгарню студентці юридичного факультету Трикоз Олені Василіївні (ред. імовірно підставній особі). Сума договору склала 662 496 грн. 12 коп.

Скрін копії уривків з договору між «РАЙТ ПАРТНЕР» та Трикоз О.В.

Рішення про державну реєстрацію прав на об’єкт видала нотаріус Олена Набока. Цікаво, що натаріуса Набоку не засмутив факт того, що на об’єкт, продаж якого вона зареєструвала, на момент здійснення договору була накладена заборона про вітчуження майна. Заборона діяла у звязку із відкриттям в 2015 році Печерським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва ГУЮ у м. Києві виконавчого провадження про стягнення з іпотекоотримувача заборгованості за кредитним договором на суму 438 437,55 грн. Провадження відкрили за зверненням ПУАТ «ФІДОБАНК». Воно діє і сьогодні, при цьому іпотекоотримувач продовжує погашати заборгованість. Крім того, нотаріус придумала свій оригінальний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, що виходить із запису про право власності : 23714555 від 04.12.2017 року , в якому зазначено: Підстави виникнення права власності — Вимога про усунення порушень кредитного договору з фізичною особою №014/0398/2/20196 від 18.07.2008 року, серія та номер: 12/10/2017В, виданий 12.10.2017, видавник: ТОВ «РАЙТ ПАРТНЕР»; Опис вкладення у цінний лист за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 33/2, прим.60, серія та номер: 0405335101316, виданий 26.10.2017, видавник: Київ-53;

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, серія та номер: 0405335101316, виданий 26.10.2017, видавник: Київ-53; Вимога про усунення порушень кредитного договору з фізичною особою №014/0398/2/20196 від 18.07.2008 року, серія та номер: 12/10/2017В, виданий 12.10.2017, видавник: ТОВ «РАЙТ ПАРТНЕР».

Далі ще цікавіше. Буквально за тиждень нова власниця Трикоз намагалася перепродати приміщення потенційному клієнту, але угода не відбулася, адже клієнт дізнався про підводні камені рейдерської схеми та скасував попередню домовленість.

Заради правды слід згадати, що напередодні здійснення оборудки із приміщенням книгарні начебто представник (ред. — документи про представництво були відсутні) «РАЙТ ПАРТНЕР» Михайло Шнейдер декілька разів в неофіційному форматі зустрічався із власницею «Літературного салону» Оленою Лазуткіною та пропонував їй викупити кредит за 1,5 млн. грн., а пізніше за 1,2 млн. грн. Озвучена Шнейдером пропозиція у форматі «дай мільон» була не тільки більш ніж у двічі більшою, ніж борг іпотекодавця перед банком, але й у рази перевищувала суму, за яку «РАЙТ ПАРТНЕР» начебто продав книгарню Лазуткіної громадянці Трикоз. Зрозуміло, що від зазначеної пропозиції власниця книгарні відмовилась та запропонувала представнику компанії знизити суму вартості «викупу» кредиту до розумних розмірів (ред. — обумовлене ч.6. Закону України «Про іпотеку». Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. (Частина статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3273-IV ( 3273-15 ) від 22.12.2005 ) ).

На цьому моменті будь-які переговори між представником «РАЙТ ПАРТНЕР» та власницею об’єкту нерухомості, права на кредитування якого придбала факторингова компанія, закінчилися.

Структура почала діяти самостійно, абсолютно не узгоджуючи свою активність із власницею об’єкту нерухомості.

Врешті, в результаті оборудки «РАЙТ ПАРТНЕР» порушила ще декілька законодавчих актів. Згідно висновку — вартості об’єкта незалежної оцінки (приміщення за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський 33/2, його ринкова вартість складає 3 431 170 грн.

Висновок вартості об’єкту незалежної оцінки

Sub-summary, «РАЙТ ПАРТНЕР» продало приміщення громадянці Трикоз за суму, багато меншу за реальну ринкову вартість об’єкту. Трикоз окупувала приміщення об’єкту книгарні разом із майном, що в ній знаходилося. А власниця книгарні не тільки не отримала забезпечене Законом відшкодування від продажу майна, що їй належить, але й залишилася із зобов’язаннями про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 438 437,55 грн. згідно виконавчого провадження, відкритого на підставі заяви «ФІДОБАНКУ» Печерським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва ГУЮ у м. Києві.

Згідно Закону (ч.7 статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом №3201- IV (3201-15) від 15.12.2005) — розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю. Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки (Стаття 38 доповнено частиною згідно із Законом №3201-IV (3201-15) від 15.12.2005).

При цьому ані ТОВ «РАЙТ ПАРТНЕР», ані умовний представник факторингової компанії “Великий Комбінатор” Михайло Шнейдер після здійснення оборудки на зв’язок із власницею об’єкту нерухомості — книгарні «Літературний салон» — не виходили, на офіційні листи від адвоката власниці не відповідали. Крім того, на шляху пошуку комунікації з «РАЙТ ПАРТНЕР» адвокат Олени Лазуткіної з’ясував, що за адресою реєстрації факторингової компанії: м.Київ, вулиця Щорса, буд. 31, зазначене підприємство відсутнє.

На даний момент згідно позовної заяви Лазуткіної О.С. до Окружного адміністративного суду відкрита Судова справа. Найближчим часом відбуватиметься Судове засідання.

«РАЙТ ПАРТНЕР», Михайло Шнейдер та компанія
З метою розуміння ситуації, що відбувається, ми вирішили навести довідки про те: яким чином ТОВ «РАЙТ ПАРТНЕР» пов’язане з начебто його представником Михалом Шнейдером, але навіть не очикували, що знайдемо так багато цікавого про великий рейдерський синдикат.

По-перше, з’ясувалося, що в електроних торгах, в результаті яких «РАЙТ ПАРТНЕР» придбало права на вимогу іпотечного кредитного боргу від О.С. Лазуткіної, приймала участь афільована з цією факторинговою компанією структура «СХІД ФІНАНС».

Уривок з протоколу електроних торгів, на яких «ФІДОБАНК» реалізував актив — іпотечний борг О.С.Лазуткіної.

По-друге, ці дві структури і раніше неодноразово виходили на торги та по черзі вигравали права на вимогу за кредитними договорами.

Крім того, в подібних фінансових операціях у зв’язці з цими структурами виступала ще одна факторингова компанія «ГРАУФ КАПІТАЛ», засновником якої і є Шнайдер Михайло Ісакович.

По-трете, вищезазначені структури корелюються з іншими подібними факторинговими компаніями, а також юридичними та фінансовими об’єднаннями. В офіційних реєстраційних формах цих структур представлені послуги, пов’язані з фінансовим лізінгом, факторінгом, позиками, біржовими операціями з фондовими цінностями. Основними гравцями в ланцюжку взаємодій “Комбінатора” Шнейдера & Со фігурують «популярні» персонажі гучних скандальних історій з Донбасу: Юрій Савицький, Олександр Ровенський, Олександр Машошин, Андрій Сєдов та вже відомий нам Михайло Шнейдер.

Схема афільованих структур донецького синдикату (насправді компаній багато більше, в схемі представлені наближені до рейдерського захоплення книгарні компанії).

Синдикат Шнейдера & С
Юрій Савицький — голова наглядової ради комерційного банку «СОЮЗ», екс-директор ТОВ «ЮК «Финансова рада», екс-генеральный директор ООО «Родовид Эссэт Менеджмент». Фігурував в одному з найгучніших скандалів, пов’язаному із крахом і порятунком «Родовід Банку». Фінустанова, яка розросталася у геометричній прогресії у 2005-2006 роках, не пережила кризу кінця 2008 і фактично рухнула. На початку 2009 року вкладники почали штурмувати відділення банку, щоб забрати свої вклади. Але було вже пізно. Компанія Fitch Ratings надала «Родовід Банку» рейтинг, який свідчив про дефолт за всіма зобов’язаннями. Капітал банку, який розраховується, як різниця між його боргами та вкладеннями, впав нижче нуля. У 2009 році «Родовід» перестав повертати гроші. Невдовзі, у 2010 році, причиною мільярдних збитків банку і діяльністю, яка передувала краху «Родовіду», зацікавилися правоохоронці. Матеріали перевірок фінустанови передали Генпрокуратурі. 9 березня 2011року Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за фактом розкрадання коштів «Родовід Банку». Слідчі побачили ознаки злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

У постановах Печерського райсуду Києва, які виносилися у даній справі, міститься таке твердження слідчих:

«У період з 2006 до 2009 року службові особи «Родовід Банку» з метою заволодіння шляхом зловживання службовим становищем коштами банку за попередньою змовою із службовими особами ЗАТ «Ламітек-Укрізоліт», ТОВ «Кепітал Енерго Систем», ТОВ «Київфінансконсультант», ЗАТ «Промкомбінат», ТОВ «Фінансова компанія «Альфа-Інвест», використали ряд завідомо неправдивих документів кредитних справ, на підставі яких «Родовід Банком» було укладено кредитні договори з юридичними особами з ознаками фіктивності». Відомо, що певний період головою ревізійної комісії «Ламітек- Укрізоліт» був Юрій Савицький. Савицький також свого часу був членом спостережної ради «Родовід банку».

Андрій Сєдов — фігурував в одному з епізодів кримінальної справи за фактом розкрадання коштів «Родовід Банку». Як відомо, обличчям «Родовід Банку» був світовий рекордсмен і багаторічний керівник Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка. Для органів прокуратуру під час слідства було повною несподіванкою знайти результати тендерів, проведених Національним олімпійським комітетом України в період з 2006 по 2007 роки. Виявилось, що фірми, які мають те чи інше відношення до справи «Родовід Банку», у 2007 році виграли левову частину тендерів НОК. Наприклад, 16 тендерів НОК на загальну суму 2 мільйони 207 тисяч гривень у 2007 році виграло таке собі ТОВ «Авіейшн Солюшн» (статутний капітал — 100 грн.). Цю фірму очолював Андрiй Сєдов. Він також був керівником ТОВ «ЮК «Фінансова Рада», де фінансовим директором працював Юрій Савицький. І ще, Андрій Сєдов за часів Януковича входив до керівних органів ПАТ «СКТБ «Комплекс». Ця фірма з угрупування Юри Єнакіївського постачала труби для «Укргазвидобування», і за ті поставки податківці порушували справи.

Олександр Ровенський — на своїй сторінці у Фейсбук Ровенський, уродженець Горловки, називає себе керуючим партнером адвокатського об’єднання «Лекс Ест», яким він володіє спільно з Андрієм Сєдовим. На Ровенського також зареєстровані ТОВ «Конкорд-Трейдінг», «Гелексі ЛТД» (обидва – спільно з Олександром Машошиним з окупованого Єнакієво; окрім цього Машошин керує ТОВ «РАЙТ ПАРТНЕР», яке захопило книгарню «Літературний салон») та ще декілька підприємств. Ровенський є практикуючим адвокатом. Як і його колеги “по-бізнесу”, Ровенський фігурував у гучній кримінальній історії. У 2016 році він очолив компанію «Тред-Юніон Форм». За період його керування компанія отримала 93% від ДП «Селидіввугілля» (державне шахтоуправління) та уклала з ДП угод на 106,64 млн грн. Ці угоди були укладені із порушенням законодавства, без торгів по так званим «допороговим» закупівлям.

Михайло Шнейдер — з усього синдикату найменш публічно відомий юрист, який є партнером адвокатського об’єднання «Ровенський, Шнейдер і партнери». Свою активну діяльність він розпочав у Донецьку. Там Шнейдер разом із Савицьким створили інвестиційну компанію «Гроуф Капітал». Компанія була зареєстрована на Шнейдера та дружину Савицького Віталію. Імовірно, у зв’язку із подіями на Сході України «Гроуф Капітал» разом із Шнейдером переїхали до Києва. Донецький «Гроуф Капітал» було ліквідовано та на його місці створили київський. Певний період Шнейдер обіймав посаду керівника Публічного акціотерного товариства «БАНК АЛЬЯНС», але у 2015 році його звілинили. Підставою звільнення було (цитуємо): “Керуючись вимогами статті 42 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Національний банк України листом від 16.10.2015 №24-00011/76982 (вх.№806 від 22.10.2015) довів до відома ПАТ «БАНК АЛЬЯНС» (надалі – Банк) вимогу щодо заміни керівника Банку Шнейдера Михайла Ісааковича, оскільки його ділова репутація не відповідає вимогам чинного законодавства України та Положенню про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.09.2011 №306. В зв’язку з цим, з 22.10.2015 достроково припинені повноваження незалежного члена Спостережної ради Банку Шнейдера Михайла Ісааковича. Посадова особа обіймала дану посаду з 21.04.2015. Часткою в статутному капіталі Банку не володіє. Непогашеної судимості за корисливі та посадові злочини не має. Посадова особа не надала згоди на розкриття її паспортних даних. Нового незалежного члена Спостережної ради Банку буде обрано згідно вимог чинного законодавства України. Сьогодні, разом із Ровенським та іншими партнерами, Шнейдер управляє юридичною компанією Growth Capital Law Firm (засновники: ТОВ «Інвестиційна компанія «Гроуф Капітал»; ТОВ «ЮК «Фінансова рада»; АО «Ровенский, Шнейдер и партнери» та ТОВ «Світ фінансових ініціатив». Цікаво, що на сторінці Growth Capital Law Firm у Фейсбук представлений проект — Центр продажу проблемних активів, завдання якого — об’єднати на своєму майданчику інтереси банків-кредиторів, позичальників, інвесторів, ліквідаторів для вирішення проблем з реалізацією заставного майна, прав вимог за кредитами і погашення заборгованості по кредитах з максимальною вигодою і зручністю для сторін, а також створити центр збору, аналізу інформації, тенденцій, попереднього досвіду щодо вирішення правових питань в роботі з проблемними активами.

Виходячи з цього можна зробити висновок, що колись «успішні ділки», які за часів ери Януковича по-серйозному займалися багатомільйонними фінансовими оборудками, втратили нюх, залишившись без покровителя, та зосередилися на оборудках з проблемними активами. А роль неофіційно «смотрящего» в цих схемах дісталася Михайлу Шнейдеру, поки що незаплямованому у публічних фінансово-кримінальних скандалах. От тільки дивно, чому Шнейдер вирішив розпочати свій рейдерський проект з захоплення доволі маленької київської книгарні? А може, хорал фінансових донецьких аксакалів на загальних зборах прийняв вольове рішення про те, що у суворих умовах економічної кризи в Україні слід працювати, не гребуючи нічим… Аби тільки Шнейдер & Co «не захлинулися «книжковою кісточкою» і ця прикра історія не перервала багатообіцяючий політ “великих донбаських махінаторів”…

Далі буде.

Віктор Таранов, м. Київ.

Ваш комментарий будет первым

Добавить комментарий
Пожалуйста, оставляйте комментарии только по теме
Имя:
E-mail
Домашняя страница
Тема:
BBCode:
Комментарий:
Код:*